Sacratum у Рівному

Вітаємо жителів міста Рівне - з 26-го січня журнал Сакратум можна придбати у вашому місті.
Придбати журнал можна за адресою:
Перехід "Театральний", бутік №6

Sacratum в Ужгороді

З 22 січня цього року 7-ий номер журналу "Сакратум" можна буде придбати в Ужгороді. Дякуємо за допомогу ательє DressGoth (http://www.dressgoth.narod.ru). З приводу придбання журналу звертайтеся за телефоном: 80503723900, ICQ: 261-436-156, e-mail: dressgoth@yandex.ru
Вартість примірника в Ужгороді - 25 грн.

Вечірка "E.B.M.- DARK - SYNTH - INDUSTRIAL- PARTY"

Концертна агенція "KIEV-DARK-PRPOMOTION" запрошує усіх прихильників темної електроніки на вечірку "E.B.M.- DARK - SYNTH - INDUSTRIAL- PARTY", яка відбудеться 7 лютого 2009 року у клубі "Прайм". У програмі заходу - виступи проектів MOLOTOV-20(Київ, techno-industrial) та DARK STAR (Львів, E.B.M.-Industrial)

Molotov-20 - це сольний проект Шури (Скрябіну, Другої Ріки та Dazzle Dreams)
Dark star - львівські експерементатори, які комбінуть у своїй творчості елементи сучасної електронної музики (dark electro, industrial, EBM) із живими гітарами та жорстким вокалом.

Створений на початку 2007 року проект darkstar поєднує в собі елементи сучасної електронної музики, такі як dark electro, industrial, EBM, із живими гітарами та жорстким вокалом. Гурт постійно експериментує зі стилями, не втрачаючи свого особливого звучання.

Також на вечірці свою музику гратимуть діджеї:
dj Logic
dj Selan
dj Quake
dj Griboedova

Ведучий - MC DOG

Звіт з презентації другого студійного альбому Darkstar

10 січня в львівському рок-клубі „Старушка” (вул. Залізнична, 1-а) відбулась презентація другого студійного альбому дарк електро проекту Darkstar під назвою “Raping My Twin Sister”. Підтримати коллег по індастріал сцені прийшли молода львівська команда Whitar (electro industrial) та діджеї: DJ Kroolick (dark electro/harsh ebm), DJ Danko (indie/electonic), DJ Basiq (ebm/tbm/electro), DJ Alarm (trance/industrial).

Чесно кажучи, перше враження, що виникло в мене, – це легке розчарування. Можливо на моє бачення вплинули деякі суб’єктивні причини, можливо „зіпсованість” відвідуванням вечірок трохи іншого рівня та прирівнюванням західної столиці до Києва. Публіка була явно налаштована відсидітись до появи винуватців вечірки, та й сама я почувалась трохи не в своїй тарілці в оточенні дівчат в латексі і хлопців зі штукатуркою.

Отож, про першу команду. Найважча задача пала на плечі хлопцям з Whitar. Їм треба було розбурхати похмуру та жахливо замогильну публіку, що налаштувалась досить критично та непривітно. Неякісна визвучка не змогла дати повного враження від музики. Вони відіграли свій блок, намагались налагодити контакт з публікою, якийсь свого роду діалог, та, здається, пішли зі сцени трохи розчаровані як своїм виступом, так і реакцією публіки.

Далі естафету перейняв DJ Kroolick. В його сеті були деякі помітні помилки, проте я нарешті побачила, що публіка вміє рухатись. Невже ЕВМ таки робить чудеса?) Так тримати! Закінчивши, так би мовити, своє соло, він почав „акомпанувати” Даркстарам.

Darkstar – колектив, відомий читачам Сакратуму вже давно. Вони засвітилися в повноформатному інтерв’ю та на аудіо компіляції одного з номерів. І, сподіваюся, ми маємо з ними справу далеко не востаннє. Darkstar поєднує в собі dark electro, industrial, EBM, а також гітарний супровід та поєднання двох видів вокалу: жорсткий гроул Фенікса та „шовковий” приємний голос Доща. В порівнянні з попереднім релізом саме перший вокал переважає, що, на мою думку, занадто переобтяжує музику. “Raping My Twin Sister” – новий альбом хлопців, назву якого можна перекласти як „згвалтування моєї сестри-близнючки” вразив власне тим жорстким звучанням, відмінним від їх попереднього творіння. Було зіграно пару композицій, що, за словами виконавців, увійдуть до наступної платівки. Нарешті у публіки пробудився живий інтерес до дійства. Майже всі покинули нагріті місця та вийшли на танцпол.

Після Darkstar добивати публіку вийшов DJ Alarm. Потужна, енергійна, вибухова музика не лишила б байдужими навіть мертвих, але...основна маса народу вирішила проігнорувати сет одного з найкращих індастріал діджеїв України і попити пива на дворі або ж звалити додому. Ті ж, хто залишились, сподіваюсь не пожалкували, бо в мене від тих танців ще досі відмовляються працювати ноги, ручки і шия ). Велике йому індустріальне дякую за виступ.

DJ Danko або „рухаймось у стилі диско 80-тих” – саме це мені нагадала суміш інді та електро за пультом і танці під сценою. Загалом оригінально, але абсолютно не в настрій самого заходу.

Презентація відбулась! Могло бути краще, могло бути гірше. Але ж яка різниця тим, хто відривався на повну під звуки індастріалу, а хлопці і так знають свої помилки і сподіваюсь прагнуть їх виправити. До наступних зустрічей, Darkstar!) Адже не востаннє ви радуєте нас своїми творіннями.

Альонка "Ваша Совість"

Отчет с вечеринки. «С Новым индустриальным годом!»

27 декабря в киевском клубе «Прайм» (ул. Кудрявский спуск 5-б) состоялась индатстриал-вечеринка под названием «Y3AR Z3R0». Организатором действа стал коллектив сайта Postindustrial.in.ua.

После примерно часа «атмосферной» (и довольно мелодичной) музыки на сцену вышли организаторы – диджеи Mindlesspuppet и HoloGhost – и объявили о том… Что Нового года не будет. Сказав еще несколько такого же рода парадоксальных фраз, организаторы представили первую группу – «Vanilin» (Киев).

Впечатление от группы: синтпоп-аранжировка, тяжелый гитарный драйв во всех без исключения песнях, иногда встречается мелодичный гитарный перебор. Все партии клавишных звучали под минус. На фоне этого – вокалист, страстно поющий на англицком (никакого гроула и дисторшна, ни-ни), бегающий по узенькой сцене, театрально падающий на пол… И вообще товарищ довольно артистичный. Немногочисленная публика под «Vanilin» колбасилась, особо всех порадовал кавер на «Personal Jesus» Депеша. Также был исполнен кавер на песню индастриал-рок группы «Nine Inch Nails».

Далее, после демонстративного распивания DJ Mindlesspuppet шампанского, на сцену вышла, как выразились организаторы, «непафосная группа из Львова и Ровно» - «Whitar». Ребята (клавишник, гитарист и вокалист) и впрямь непафосные. Грамотно сделанные EBM-аранжировки, минимум гитарных партий (или гитара была не вызвучена…), стиль пения вокалиста (сугубо ИМХО) ну ооочень смахивал на Кейта Флинта из «Prodigy». Правда, текста в песнях было поболее, чем у английских рэйверов, но слов этих автор так и не разобрал. Вокалист - Алекс ака Командо69 - разборчивостью пения нарочито не отличался (а жаль, учитывая описание группы Вконтакте: «Вайтар - русское слово, обозначающее небесную колесницу, на которой посвященные в тайны мира люди посещали Богов на небесах…»). Но своей энергией «непафосные парни» публику таки «завели».

Далее выступала команда-«сюрприз» под названием «DreadNought». На сцену вышла два странных товарища: гитарист в юбке, по его словам, только что у кого-то одолженной, и вокалист в заляпанных штанах и кроссовках. Вокалист попросил извинения за внешний вид, мол, «после ремонта мы, не ожидали», и приступил к пению…

После пары-тройки песен публика начала рассаживаться по местам. «DreadNought» играли далеко не танцевальную и не заводную музыку. В песнях, провозглашаемых хриплым вокалом, можно было разобрать слова – нечто на тему живых мертвецов. Аранжировка – какой-то странный электронный экспериментал - звучала под минус, гитарист юзал по полной гитару с жесткой драйвовой примочкой.

Общее впечатление от увиденного: первые две группы – ребята начинающие, но уверенные в себе. Ни одной запоминающейся яркой музыкальной темы (каверы не в счет), но если продолжать дальше в том же духе, какой-нибудь synthpop- или EBM-хит они все-таки сотворят. «DreadNought» отличается в сторону нетанцевальности, и в их музыку авторы не «въехали», увы.

Четвертой выступала «Virgin Fix», московская команда из трех человек. Играли, согласно отзывам, заводную Techno Body Music [TBM] с элементами techno, electro, industrial и hardcore.

После московских гостей ставили треки диджеи Aginor, Arnent, HoloGhost, Mindlesspuppet, Gargarroth, Lemon, Zen и Distant (последний - бывший клавишник группы T.3.R и нынешний участник «Virgin Fix»).

Что порадовало на пати – это концентрация красивых девушек в оригинальных платьях на квадратный метр территории. Были барышни с лампочками во лбу, с кислотно-зелеными кудрями, и с белыми ушками… Вообще наблюдался полный набор стилей в одежде публики – от готики до индастриала.

В какой-то момент мы оглянулись на тацнпол и увидели, как упомянутая женская аудитория колбасится, а пятеро девушек машут над собой кислотно-зеленым полотном...

На подобных вечеринках волей-неволей убеждаешься, что многие субкультуры – не просто вымысел, помогающий заполнить пустоту повседневности. Для адептов готического и «индустриального» направлений это еще и колоссальная возможность проявить фантазию, которой, надо признать, им не занимать. Оказавшись в такой «субкультурной» толпе, долго не можешь понять, где, собственно, ты оказался. В далекой-далекой галактике? Или в прошлых веках? Феерические наряды, зачастую сделанные своими руками, невероятный макияж так и притягивают взгляды. Такое чувство, будто, пройдя сквозь таинственный портал, невольно проник на бал колдуний, вампиров и пришельцев. Причем достаточно дружелюбных. И вот, стоя посреди такой красот, невольно начинаешь понимать, что все это – не самый худший способ убежать от реальности, где войны и кризис, и вообще как-то неуютно.

Словом, готы и индустриальщики, не вымирайте, мы вас любим!

ТЕКСТ: Олег Андрос, Кристин Афара