Реклама

25.12.07

Підтримайте найкраще питання до Президента

На найпопулярніші і найцікавіші запитання Президент відповість у прямому ефірі 27 грудня з 18 до 20 години.
Таке дуже актуальне питання поставив дехто на ймення Aether
"Пане президент, Вам подобається такий стиль музики, як funeral doom metal, зокрема фінський? Як ви ставитесь до інших стилів metal'у, наприклад death, thrash або black metal? Чи можливо Вам подобається готика? І як ви ставитесь до "опопсівших" гуртів - Tiamat, Anathema, Paradise Lost та ін.?"
Підтримайте це запитання:
http://president.pravda.com.ua/private/4770bc87edd06/

22.12.07

FORGIVE-ME-NOT. Нет самоубийству!

Новый альбом от лидеров российского готик метала как всегда оказался качественным продуктом во всех отношениях, поэтому вопрос, взять ли интервью с FORGIVE-ME-NOT, даже не стоял. На мои вопросы отвечал барабанщик группы Андрей Суханов...

ТЕКСТ: Costas Sіlent
ИСТОЧНИК: SACRATUM #3, 2006-10-19

Для некоторой части ваших фэнов ваш русскоязычный альбом “Suicide Сервис” явился полной неожиданностью. Много ли вы уже слышали в свой адрес проклятий и ругательств по поводу смены языка?

Прежде всего, хочу сказать, что мы прекрасно осознавали, на что идём, и психологически были готовы ко всему ещё задолго до выхода альбома. Да что греха таить, мы и сами, начиная записывать материал, не могли даже представить, как он будет звучать в конечном итоге!

Не боитесь потерять определённый процент ваших поклонников из-за такого шага?

Мы меньше всего думаем об этом. Прежде всего, мы пошли на этот эксперимент ради самих себя: просто нам стало интересно услышать как зазвучит музыка FORGIVE-ME-NOT на русском. Это, конечно, не значит, что нас вовсе не интересует мнение слушателей. Мы, кстати, провели предварительный опрос на нашем сайте, и оказалось, что две трети проголосовавших также хотят услышать русскоязычный вариант FORGIVE-ME-NOT.

Какая была реакция фэнов на ваших последних концертах, когда вы играли русскоязычные песни?
Реакция была абсолютно нормальной, не могу припомнить чего-то необычного. Естественно, как это всегда бывает с новыми песнями, люди больше слушали материал, тогда как во время исполнения старых песен вели себя более активно и энергично.

Кстати, я слышал, что теперь на концертах вы выступаете вшестером. Представь вашего нового басиста. Он теперь у вас на постоянной основе или только как сессионщик?
Нашего нового бас-гитариста зовут Вадим Грызлов. Это молодой и профессиональный музыкант, к тому же имеющий приличный опыт концертных выступлений с другими группами. Мы пригласили его помочь нам во время серии концертов в поддержку последнего альбома. Что касается вопроса о его постоянном участии в FORGIVE-ME-NOT, то это пока до конца не решённый вопрос.

Ещё о смене состава. Как публика на концертах реагирует на гитаристку Алёну, которая заменила ушедшего Михаила Карасёва? Ведь на российской метал сцене довольно редко можно встретить девушку, которая играла бы в таких стилях как готик и дет метал...
Алёна начала играть с нами ещё в конце 2004 года, и за это время все уже успели привыкнуть к подобному виду нашей группы. А поначалу, конечно, было не совсем обычно. Тут я с тобой соглашусь, что гитаристки в тяжёлой музыке - явление достаточно необычное. Публике же подобная рокировка явно пришлась по душе - мужская часть наших поклонников стала реагировать гораздо живее :)

Два предыдущих альбома (включая переиздания) содержат кавер-версии разных групп. Почему на “Suicide Сервис” вы решили нарушить данную “традицию” и не помещать скрытый бонус-трек в виде кавера?
На самом деле мы подготовили кавер, но он сделан на англоязычную композицию. Посему мы решили, что включать его в русскоязычную версию “Suicide Сервис” было бы не совсем уместным. Возможно, в английской версии альбома как раз и будет такой бонус в виде кавера.

В плане текстов “Suicide Сервис” является вашим самым депрессивным альбомом. Такое ощущение, что тексты ты писал находясь в состоянии полной подавленности и глубокой печали...
Странно, но ты уже далеко не первый, кто взволнован моим психическим состоянием :) На самом же деле, мы не вкладываем какой-то глубокий смысл в тексты. Это просто необходимое дополнение звукового ряда, не более того. Но, всё-таки, справедливости ради нужно заметить, что в дальнейшем мы постараемся обходить подобные темы в своих песнях.

Не боишься, что кто-нибудь после прослушивания вашего диска проникнется твоими откровениями и сиганёт в окно или накинет на себя петлю?
Надеюсь, что этого не произойдёт. К тому же, я считаю, что если кто-то твёрдо решил добровольно уйти из жизни, то это только его решение, и никакие внешние факторы не смогут оказать на это влияние. И я не думаю, что альбом группы может сподвигнуть здравомыслящего человека на что-то подобное.

Касательно оформления буклета к диску меня честно говоря поразила одна немаловажная деталь. На общей фотографии вы запечатлены сидящие за столом с кружками пива в руках. Как то странно, учитывая довольно грустное содержание текстов и музыки...
Ну, вот такой контраст получился, даже не знаю что сказать. [Странно… - CS]

Ещё одной полной неожиданностью на альбоме стало использование в одной песне гроулинга. Чья этот была идея и почему вы решили ограничится только одной композицией?
Идея родилась в процессе работы над этой песней. Михаил предложил такой вариант и мы подумали - почему бы и нет? Вспомнили своё брутальное прошлое, так сказать. В других же песнях для гроулинга попросту не нашлось места. Но это совсем не значит, что мы не вернёмся к подобным экспериментам в будущем.

Насколько я знаю, на англоязычной версии альбома планируется гостевое участие некоторых западных музыкантов? Это правда?
Всё ещё довольно туманно, так как работа над английской версией несколько затянулась. Пока вопрос о привлечении приглашённых музыкантов остаётся нерешённым, поэтому ничего определённого сказать не могу.

“Perfect Innocence” является единственным альбомом, где нет женского бэк-вокала. С чем это было связано?
Не припомню какой-то определённой причины. Возможно, отчасти из-за того, что к моменту подготовки материала мы уже потеряли контакт с Ириной - вокалисткой, принимавшей участие в записи первых двух альбомов. Со Светланой же, голос которой можно услышать на поздних работах, мы познакомились уже после выпуска “Perfect Innocence”.

Альбом вышел на самом крупном метал лейбле России - Irond Ltd. На сколько подписан контракт с этим мейджором, и что вы собственно ожидаете от данного сотрудничества?
Интересный момент. Многие как раз наоборот считают, что мейджором является именно Союз, на котором выходили наши предыдущие работы. Так или иначе, но мы имели огромное желание прекратить это сотрудничество и, к нашей огромной радости, нам это удалось. С Irond у нас подписан договор на выпуск одного альбома. Сейчас можно сказать, что мы очень довольны работой нового лейбла, и не видим причин заканчивать наше сотрудничество.

Главные отличия работы компании Irond и вашего предыдущего лейбла Metal Agen?
На Irond очень ответственно подходят к работе с любым исполнителем. За полгода плотного сотрудничества у нас не возникло ни единого нарекания по отношению к лейблу - все вопросы решаются оперативно, чётко и точно в обговоренные сроки. К сожалению, я не могу этого сказать по отношению к Metal Agen, с которым у нас постоянно возникали проблемы и трения.

Я слышал, что Metal Agen/Soyuz Music планируют выпустить две компиляции, которые будут содержать композиции с ваших номерных альбомов выпущенных на Союзе. Будете ли вы принимать непосредственное участие в отборе песен для этих релизов?

Выпуск этих компиляций был непременным условием со стороны лейбла при расторжении текущего договора. Я не знаю, когда они планируют выпускать эти сборники, но нас пока никто в известность об этом не ставил.

В прошлый раз мы с тобой затрагивали тему вашего имиджа. И кто-то мне намекал, что возможно в следующий раз FORGIVE-ME-NOT предстанут перед нашими глазами в несколько ином виде. Однако, что-то по прежнему ни у вокалиста, ни у барабанщика не наблюдается длинных хаеров. Ну и как будешь оправдываться? :)

Ну я думаю, что мы и предстали в несколько ином имидже, разве нет? Все пять человек абсолютно разные. А наличие длинного хаера, на мой взгляд, вовсе не обязательно. В конце концов, мы же не угрюмые парни, играющие дэт-метал :)

Как ты думаешь, почему готическая аудитория не очень сильно вас любит? Меня честно говоря удивляет этот факт, поскольку и музыка и имидж у вас вполне располагают к тому, что бы всякие шестнадцатилетние девочки которые слушают HIM и другие подобные “сопли с сахаром”, прониклись вашим творчеством. :)
Я думаю это оттого, что мы сами не очень-то жалуем эту аудиторию :) Мы выходим на сцену и играем метал. Возможно, в записи у нас и есть “сопли с сахаром”, но на концертах мы стопроцентно метал группа! Именно поэтому, наверное, нам всегда приятнее выступать перед метал аудиторией, чем перед готами, хотя против них мы, в принципе, ничего не имеем. Но они уж очень серьёзны порой :)

Как ты относишься к группам, которые со временем изменяют свое звучание, лого, имидж исключительно для увеличения своих продаж, т.е. попросту идут на поводу у лейбла?

Прежде всего, я не думаю, что они это делают намеренно для увеличения продаж и зарабатывания денег. Напротив, очень часто бывает, что, при подобном подходе, многие фэны отворачиваются от группы, и в результате поздние работы продаются хуже “классики”. Взять хотя пример тех же PARADISE LOST, у которых самым продаваемым альбомом за всю историю так и остался “Draconian Times” [Если быть точным, то “One Second” – CS]. Мне думается, что подобные действия у многих групп связаны с другими причинами. Просто время идёт, люди взрослеют, меняются их представления и интересы. Очень немногие способны на всю жизнь остаться беззаботным метал-хэдом. Все эти изменения проявляются и в музыке групп, и в их дальнейшем существовании. Одним словом, я полностью поддерживаю эти группы, по крайней мере, они остаются честными перед собой. Куда менее приятна другая крайность, когда, заработав себе имя, люди начинают усиленно продолжать работать в этом ключе, лишь бы не потерять поклонников и свой звёздный статус. И, порой, они и сами не замечают, насколько нелепо могут выглядеть!

Хотели бы вы зарабатывать деньги только музыкой?
Ещё совсем немного времени назад я бы не задумываясь ответил, что хотели бы. Сейчас я этого не скажу. Теперь я предпочитаю зарабатывать деньги в другом месте. Группа же останется для меня навсегда любимым увлечением, тем местом, где можно не думать о деньгах и популярности. Можно, конечно, сказать, что мы попросту разочаровались и ни во что больше не верим. Но это не так. Просто мы хотим оставаться свободными во всём. Зарабатывание денег подразумевает непременное выполнение каких-либо обязательств, в результате чего обычно страдает творчество. А творчество должно оставаться чистым и свободным от обязательств!

Ну и напоследок я снова выскажу надежду на ваше скорейшее появление в Украине, поэтому пару слов для наших читателей...

Мы благодарим всех, кому небезразлично наше творчество. Оставайтесь свободными! No Suicide!

ИНФО
Страна: Российская Федерация
Стиль: готический метал

Состав:
Виктор Куковеров – вокал, бас
Андрей Суханов – ударные
Михаил Гуз – гитара
Елена Горбунова – клавишные
Алёна Гиндина – гитара

Веб: www.forgive-me-not.ru

16.12.07

THE FAIR SEX: демони повсюди і ви можете попасти під їх, вплив.

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ПУБЛІКУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ

The Fair Sex – легендарний Німецький індастріал гурт, який недавно відсвяткував свою вже двадцяту річницю. За цей час вони видали 23 релізи, дали безліч концертів і назавжди вписали себе в історію індастріал музики. Минулого року музиканти виступили на найбільшому ґотичному фестивалі - Wave Gotik Treffen. Наразі гурт узяв невеличку перерву у творчості, а його учасники зосередились на своїх особистих проектах. Я вирішив скористатись цією паузою і порозмовляти про The Fair Sex із їхнім харизматичним лідером Майком.

Розкажіть про історію створення THE FAIR SEX.
Це було в 1984, коли гурт-засновник The Fair Sex зайшов у глухий кут в музиці. Ми створили новий проект, щось типу чистого року, але згодом захопились нью-вейвом. Тому викинули зі складу команди двох учасників, яким прийшлось не до смаку такий вибір, і знайшли їм заміну – Банга та Раскала. В цей час вималювався перший склад гурту: Блондер (клавіші/гітара), Банг (ударні), Льо (гітара), Майк (вокаліст). Ми всі вважали, що це найкращий склад, який може бути.

Чому обрали таке ім'я гурту THE FAIR SEX?
В листопаді 1984 року ми змінили першу назву “Uptight Neon” на “The Fair Sex”. Жодних конкретних причин для того не було, просто комусь прийшла на думку така назва й одразу всім сподобалась. Може ми оцінили її дратівливість, оскільки перше значення словосполучення “The Fair Sex” – жіноча стать, жінка. Але, звичайно, можете розшифровувати, як вам завгодно. На нашу думку, назва дуже цікава та заплутана.

Хто вплинув на THE FAIR SEX? Які виконавці, ідеї, теми?
Ми слухали різні гурти, особливо електро-ґотик-андерграунд. Подобались Aimless Device, Alien Sex Fiend, Front 242, The Sound, Neon Judgement, Fad Gadget і таке інше. Ми намагались поєднати всі улюблені елементи у власну суміш. Двигуном нашої творчості завжди був гнів, незадоволення. Бунтарство, як вважали більшість людей. Але так ми почували себе в ті часи.

Розкажіть про свої альбоми. Що ви про них думаєте? Чи є улюблений серед них?
Ми були задоволені першим альбомом “The House Of Unkinds“: він здавався таким пухнастим, м'яким та невинним, тому наступний “Demented Forms“ (1988/89) став грубішим та агресивнішим. “Bite Release Bite“ (1990/91) – спокійніший, але з внутрішньою схованою силою. Ця робота на довгі роки була улюбленою, хоча останнім часом мені більш подобається “Labyrinth“ (1995)

Що для вас важливіше: маленькі деталі чи робота в цілому?
Я завжди цінував ті пісні, в яких ховаються багато деталей. Хоча проста пісня також має свою цінність. Головне для мене – це альбом в цілому: каталог пропозицій, які разом створюють одне ціле, що виражає щось справжнє.

На вашу думку, що являється козирною картою для THE FAIR SEX?
Може те, що ми повільні, спокійні у своєму розвитку. Ми накопичуємо ідеї, відбираємо найкращі, і тоді з чорною пристрастю раптово вибухаємо.

Що найтемніше у вашому житті?
Мене часто захоплює глибока депресія, яка може зробити мене абсолютно безпорадним. Як затяжне падіння в темне провалля. Час невпинно летить і всі ми намагаємось досягти якихось цілей, але більшості це так і не вдається. Цей світ огидний і викликає в мене відразу і всі ми з цим живемо. Я часто пишу лірику саме про це...

Чи мають наркотики відношення до темної сторони нашого життя? Що ти про це думаєш?
Справді, інколи я думаю, що я підсів на деякі речі. Мої потреби – це не наркотики в вузькому сенсі: демони повсюди і ви можете попасти під їх, вплив... Боюсь, що мені до вподоби дотримуватись цього висловлювання в такій неясній формі...

Як ви ставитесь до синт-поп?
Синт-поп – один із жанрів, що безсумнівно вплинув на нашу творчість. З початку 80-х ми були у захваті від таких гуртів, як Depeche Mode (вони, звичайно, одні з провідних музикантів з цієї області). Думаю, що The Fair Sex завжди поєднували елементи синт-попу та інших жанрів, приміром: індастріал рок, ґотика.

Опишіть, що твориться на ваших концертах?
Ми інколи втрачаємо контроль над собою, пристрасть повністю нас опановує і ми вибухаємо (сподіваюсь, в позитивному сенсі). А інколи ми навіть не пам'ятаємо, що конкретно було на сцені. Ми просто відпускаємо себе у так-би мовити плавання, дозволяючи собі святкувати момент.

На що схоже майбутнє THE FAIR SEX?
У команди був маленький відпочинок, оскільки кожен з учасників займався своїм власним проектом. Я створив альбом балад “Zenith Is Decline“: тільки сумний похмурий настрій, піаніно, акустичні гітари і т.д. Раск займається Rotersand, наш басист Лідія грає в легендарній EBM команді Invincible Spirit. Ми всі дещо невпевнені щодо наступного кроку TFS.

Декілька слів нашим читачам...
Боріться з апатією, що панує довкола!

15.12.07

LAKE OF TEARS : "Сумніваємось, що зробимо колись оптимістичний альбом"

Із журналом Сакратум люб'язно спілкувався ударник Lake Of Tears Йохан Одхіс.

ТЕКСТ: Роман RAVEN, Tonya_sacratum
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #3, 2006-10-19

Які ваші враження від України?
Просто чудові. З концерту у Львові розпочалось наше знайомство з Україною, і ми дуже задоволені!

Це вже другий тур країнами СНД, раніше ви виступали в Росії. Чим відрізняються російські та українські концерти?
Важко сказати. Концерт у Росії був для нас гарним досвідом, він приємно нас здивував... І такі ж позитивні емоції ми відчули, виступаючи на львівській сцені.
Lake of Tears існує понад 10 років. Згадайте моменти, які вплинули на гурт.
На нас вплинув прихід гітариста Магнуса Зальгренда. Він відіграв важливу роль у становленні Lake of Tears як гурту. Пригадую наш перший виступ на Sweden Rock Festival. Він став переломним етапом у нашій творчості – ми підбили підсумки за 7 років роботи й обміркували перспективи на майбутнє. В музичному плані були періоди, позначені різними впливами. За часів “Headstones” ми почали слухати музику, яку важко, або взагалі не можна віднести до металу, наприклад, Pink Floyd чи Beatles. Думаю, на цьому альбомі (“Headstones”) вплив такої музики дуже відчутний. У 2000 році ми занурились в електронну музику, яка знайшла своє відображення на платівці “Neonai”.

Усе міняється: просувається вперед або повертається назад, але що ніколи не зміниться в концепції Lake of Tears?
Не знаю. Життя мене навчило ніколи не казати ніколи! Біс його знає, що може статися! В будь-якому випадку, я сумніваюсь, що зроблю оптимістичний, щасливий альбом. Просто послухайте пісню “Sister Sinister”, яка не підпадає під нашу концепцію, і зрозумієте, що я маю на увазі. Ця пісня не дуже в стилі Lake of Tears.

Ви почали як дум-метал гурт, але зараз вас важко навіть приписати до метал сцени... Як ви думаєте, яке місце ви займаєте на ній?
Для нас не важливо бути “героями”. Ми не заморочуємось якимись стилями, ми просто приходимо на репетиції і творимо в залежності від нашого настрою, емоцій та інтересів.

Яке ваше загальне враження від метал сцени?
Вона дуже велика! І, як у кожному стилі, є гарні виконавці та непотріб.

Що, на вашу думку, робить музику оригінальною та цікавою для слухача?
Вам слід запитати слухача! Деяка музика апелює до емоцій. Мабуть, ми достукались до людей. Той факт, що нас важко віднести до якогось конкретного жанру, водночас і грає нам на руку, і навпаки. Це відкидає нас, але ми намагаємось також уникнути “жанрових” прихильників. Чи важко ідентифікувати вокал Деніелза?

А що вам більше подобається: записуватись в студії чи виступати вживу?
Спочатку нам було важко виходити на сцену, тому більше подобалось сидіти в студії чи співати на репетиціях. Але зараз нам доволі комфортно і однаково приємно виступати вживу й записувати альбоми в студії.

Ваша музика наповнена емоціями. Які почуття найбільш креативні, а які – руйнівні?
Взагалі-то, всі емоції можна використовувати в креативному руслі. Звичайно, результати тільки будуть різними. Якщо прослухати наші альбоми, то можна помітити, що на “A Crimson Cosmos” панує позитивний настрій, на відміну від “Forever Autumn”, написаного після розриву довготривалої співпраці з Деніелзом, коли все для нас постало в сірих тонах. Мені навіть зараз важко його слухати. Приємно було репетирувати й записувати пісні з цього альбому.

До речі, а хто у вас в гурті найбільш креативний?
Я! Інші учасники страшенні ледарі, яким би тільки поїсти :-))

Яку музику ви любите?
Ми постійно змінюємо своє ставлення до музики. Минулого року я знову захопився такими гуртами, як Possessed, Destruction (“Infernal Overkill”), Kreator (“Pleasure to Kill”), Bathory та Darkthrone. Інші гарні гурти та виконавці: David Bowie (“Ziggy Stardust”), Conan the Barbarian - саундтрек, Misfits (“Earth AD”), все зроблене Samhain, Dead Can Dance, Joy Division, Morricone, Theatre of Tragedy (“Assembly”), Black Sabbath (“Mob Rules”)…

Які думки тебе пригнічують?
Ключ від звільнення від таких думок – учитися жити цим моментом. Треба намагатись не змальовувати все чорним. Змінюйте інколи свої перспективи. Звичайно, все це взаємопов'язане, і залежить від конкретної ситуації та людини.
Я не можу виділити якісь думки, які мене пригнічують. Та світ складається з людей двох типів: завжди незадоволених буркунів і всміхнених дурнів.

Як часто ти мрієш? І коли це трапляється, в які місця ти відлітаєш у думках?
Я не мрію, в тому сенсі, що ви мали на увазі.

Хто вас найбільше вразив у 2006 (книги, фільми, картини, музика)?
Книга: автобіографія Клауса Кінські. Фільм: “Штовхач”. Картина: “Туман над BigNaturals”.

Ти людина дня чи ночі?
Більше ночі, тому що вранці я розбитий (Проклинаю сонце за те, що принесло новий день), але вночі я працюю без проблем.

Які ваші думки щодо піратства та скачування музики з Інтернету?
Ну, це не для всіх тільки проблема. Для таких маленьких гуртів, як наш це навіть позитив, адже ми небагато отримаємо від продажу дисків, і, відповідно, нічого не втрачаємо. Звісно, якщо ми продаємо достатньо платівок аби задовольнити наш лейбл. За допомогою МР3 є можливість донести музику туди, де не продаються наші диски, або до людей, які не можуть дозволити собі таку купівлю. Результат можна побачити на концертах, оскільки стікається більше народу, ніж раніше, хоча це не позначається на продажах альбомів. Бо тоді один проданий диск приводив одного глядача, а зараз – двох.

Що ви плануєте на найближче майбутнє? Коли очікувати на ваш новий альбом?
Ще зарано казати, коли він вийде. Ми вже почали збирати докупи музичний матеріал, можна навіть сказати, що цей процес на фінальній стадії. Ми назвали його “Moons and Mushrooms”.

У вас було багато концертів. Який був найсмішнішим?
Найкращі спогади в мене з нещодавнього концерту в Бухаресті, Петербурзі та Москві, фестиваль “Summer Breeze” та інші. Також фест “Tuska”, де ми набралися ще більше, ніж зазвичай, і все закінчилось повним хаосом.

Якою була найдивніша та найнезвичніша реакція на вашу музику?
Мабуть, незвична реакція була, коли ми виступали у Нідерландах у 1997 на підігріві “Therion”. Усі глядачі стояли в кінці залу, і лише один хлопець підійшов до сцени і мотиляв своїми руками. Хороша реакція нас би зіпсувала, але все ж дивне тоді було відчуття.

Що таке ґотика?
Хмм... Естетика? Почуття? Фільм Кена Рассела? Зміст цього поняття можна віднайти в Нотр Дамі чи в ранніх фільмах Жана Роліна (подивіться!)

Дякуємо за інтерв’ю. Удачі вам.

07.12.07

Вихід збірки «Етно-фестиваль "Країна Мрій". Вибране»

Видавництво Країна Мрій під орудою Олега Скрипки випускає двоплитник «Етно-фестиваль "Країна Мрій". Вибране». На ній зібрані в одне ціле вибрані записи, зроблені наживо на фестивальних майданчиках у 2004-2006 роки.

Перше кружальце присвячене нашим корінним співанкам з різних куточків України в їхньому «чистому» вигляді. Окремі виконавці з цього збірника вже доволі широко знані навіть за рамками етнопідмостків, наприклад Гуртоправці, Гуляйгород, Божичі, Тарас Компаніченко. Поряд з ними – капели, більш відомі суто шанувальниками народної творчості, такі як Древо, Коралі, Володар, Буття, Серпанок, Троян та Автентичний Гурт с.Семенівка Донецької обл.

Другий диск охопив вже сучасну сцену, представників питомо української рок і поп-музики: ватаги Очеретяний Кіт, Тартак з Гуляйгородом, Мандри, Гуцул Каліпсо, Стелсі, Гурт Йо’Гурт. Сюди також увійшли вже облюбовані вітчизняним слухачем Ред Кардель з Бретоні (разом з Гуртоправцями), Роман Гриньків зі своєю капелою, Сергій Пучков й Олексій Кабанов, ну й само собою – ВВ та Олег Скрипка з Ле Гранд Оркестром. Разом: 22 пісні. На додачу до них видання містить електронну добірку світлин з етнозабави Країна Мрій.

Джерело: www.fdr.com.ua

Н.Три презентують дебютний альбом "Якби я міг знати..."

11-го грудня 2007 року відбудеться реліз дебютного альбому гурту Н.Три "Якби я міг знати...", виданий рекордінговим лейблом "Ukr Music".

Концертна презентація відбудеться у Києві, у Хмільній Бочці, що на ст м.Театральна, вул Б.Хмельницького 3б. Пресс-конференція 19.30. Початок виступу о 21.00.

Диск буде складатися із 11 треків:
01_А ти відлітай
02_Палаюча квітка
03_Я їду в метро
04_Дзеркала
05_...тобі мене любити
06_Жінки
07_Мори розлуки
08_Чужа війна
09_Якби я міг знати
10_Народи мені дитину
11_Дай Вам Боже
А також додаткові треки:
Бдожла
А ти відлітай (відео)

Джерело: www.ntry.com.ua

Читайте інтерв'ю з гуртом Н.Три у п'ятому номері журналу Sacratum

Підбірка посилань про ТРУНИ

У давнину народність "бо", що проживала у Китаї, полюбляла хоронити вмерлих у... повітрі. Оцініть цю дивину!
http://www.membrana.ru/articles/global/2007/12/05/212400.html

А у Італії компанія, що займається виготовленням трун, пропонує різноманітні аксесуари для своїх постійних клієнтів - як от браслети у вигляді саркофагів та календарі із дівчатами на фоні продукції.
http://www.cofanifunebri.com/cofanifunebri-mania-eng.htm

04.12.07

L'AME IMMORTELLE - новый альбом "Namenlos" вже в січні!!!

Легендарний вже для готичної та індустріальної сцени австрійський гурт L'AME IMMORTELLE оголосив дату виходу нового-новісінького альбому "Namenlos" – 28 січня 2008 року.

Як заявляють самі музиканти, ця платівка має стати більш емоційною, потужною, індустральною, але, водночас, і мелодійною. Також Томас - автор музики і текстів, повідомив, що у "Namenlos" він спробував реінкарнувати славне минуле LAI, використавши фірмовий ембієнтний танцювальний саунд в купі із інданстріалом і роком. У підтримку платівки в січні 2008 L'AME IMMORTELLE здіснять міні-тур по Австрії та Німеччині. А нам лишається очікувати офіційного релізу в Україні ті читати ексклюзивну рецензію на "Namenlos" в SACRATUM #6.

Любов. Вічність.

Любов. Два погляди навпроти
Любов. Найкращі в світі сни
Любов. Це ліки від нудоти
Любов. Це ліки від пітьми
Любов. Як безперервний стук сердець
Любов. Як захист від біди
Любов. Безмежний простір і кінець
Любов. Це я, а поряд – ти.
Любов. Це невимовний страх.
Любов. Яскраве сонце в темну ніч
Любов. Коли над головою дах
Любов. Два тіла віч-на-віч.

Вічність. Подих в невідоме
Вічність. Постаті знайомі.
Вічність. І слова вже не потрібні
Вічність. Темне стане світлим
Вічність. Біль розлуки та чекання
Вічність. Це захищене кохання
Вічність. Пил доріг і шум річок
Вічність. Це потік твоїх думок.
Вічність. Силуети на старій стіні
Вічність. Наче ми тепер самі
Вічність. Тихий дощ в останній день
Вічність. Мертва музика пісень.

Volodymyr "Sile"

03.12.07

Звіт про вечірку Goth'n'Dance vol. 0.1

ТЕКСТ: Lucretia

30 листопада у Києві в клубі Прайм відбулася пробна ґотична дансова вечірка Goth'n'Dance vol. 0.1, організаторами якої стали UAGoth.Communitu та український андеґраундний журнал Sacratum.

Паті в Праймі для мене почалося за кілька хвилин до дев'ятої... На вході мене зустріли Джеймс (ака Б.Е.С., Сірі Ангели) та Ева з Ярою. Мені поставили на зап'ястя печатку з крилатим анкхчиком і все почалося! Спочатку обмін привітами з усіма знайомими рожицями, а згодом і сам відрив :)

І потрібно сказати, що паті відбулося фактично на одному подисі, динамічно, енергійно, весело і як завжди не без пригод :) Таких паті, на скільки я пам'ятаю, не те що не пригадую, а таки навіть і не було... А ще якщо додати, що це (підкреслюю) пробна вечірка, то що буде далі??? :) Танц-майданчик не порожнів до самого закінчення!! Порівняно дивно, чи не так? :)

І те, що вхід був лише 15 грн., аж ніяк не вплинуло поганим чином на подію. Передбачували, що набіжить купа бейбіків і взагалі буде купа народу. Ба ні :) Народу було в самий раз :) Хоча в залі було дуже і дуже спекотно, тож приходилося періодично вибігати в чіл-аут чи просто на вулицю. Чого спекотно?? А ви бачили список діджеїв?? )) От-от... Ті, хто бачили і були на паті, - посміхаються, хто не був і не знав - ковтайте слюні і плачте крокодилячими сльозами! :)

Початок. DJ Ariana. В своїх добрих традиціях добряче розігріває танц-майданчик, який заповнюється фактично одразу. Ато! Хто ж не підірветься під сарий добрий Комбікрайстівський Get Your Body Beat, Гренделівсьський SoilBleed, Wumpscut чи той самий старий добрий Oopmh!! ? Після виступу Аріана змивається діджеїти на іншу паті. Згодом вертається.

Після неї за пультом з'являється вперше DJ Killer. Потрібно відзначити, що початок сету був спецефічним і мелодійним і вибухово перейшов в підривну музику. Люди запалені, всі танцюють! Вітаємо із вдалим початком, Кіллере!

Далі за пульт встає Скальд і відповідно звук стає важчим :) Непогано, в принципі, хоча не моє. Фолкові нотки... Але нічого зайвого! :) Все в тєму, як на мене.
Потім - дон ПеПе :) Ой, пробачте, DJ Weeper. Ай, спасибі йому за дайриків, ай на висоті був! Тут нема слів просто :)

Афтер ол зис Star'шой оголосив трек від GingerSnap5 - Something Wrong With Me. Ах, було гаряче, ах порвало... От шкода лише якась одна колонка лагала трохи... А так, то трек взагалі супер )) Ми з Ґрібоєдовою відірвались на повну )) І решта народу - тим більше ))

Якщо не помилюся, якраз після презентації треку відбувся такий собі конкурс піджеїв (чи то краще сказати піджейок), вдало проведений Старшим. Пам'ятаю, як я ту саму ж Грібоєдову потягнула на конкурс зі словами "Идём погоним? ;)". На сцені 6 дівчат, вмикають славетний тітоендтаратнтуловський After Dark і пішло-поїхало... Як воно з боку виглядало - не знаю ))) Але - победили СИСЬКИ ))) Нас з Грібоєдовою зразу позбавили призів - типу, а нашо Лукреції Сакратум, якщо вона для нього пише, а Ґрібоєдова ж ітак діджеїть, так шо вони поза конкурсом. Коротше, попросимо підійти мадам в чорній сітці і мадам в червоному корсеті, ви виграли по примірнику Сакратума і по фотосесії. Вітаємо ))) Результати конкурсу оголошували Джеймс, Віпер та Старшой.
Після конкурсу паті продовжилося і от за пультом жару дав DJ Quake... За ним добив танц-майданчик DJ Gargarroth. Окреме данке, доречі, якому за гренделівський Hate This. :)

Ну і в самому кінці за пульт встала Катя Ґрібоєдова )) Маленький домашній трансер )) Ну, що я можу сказати... Не відпустила вона з танц-майнданчику людей, нєа )) Транс вранці було як раз саме те!

Взагалі, пам'ятаю добре, що десь в самому кінці, коли я відпочивала в чіл-ауті, зайшла Ева і сказала фразу "5:25 - они ещё танцуют! Я в шоке!". )))

От власне так пройшла паті... Що ще мушу додати - приємно було бачити на паті такого вельмишановного гостя, як пан Торквемада, який після півночі почав відзначати свій 29ий день народження ))

З неприємних моментів... Хіба що те, що хтось обжерся грибочків і цього когось забрали в результаті забрала швидка... (люди, а вам ото тре такого, га??)

Ну, і по секрету кажучи, багато чого цікавого відбувалося саме в чіл-ауті )))
І як підсумок! Паті (навіть пробна!) вдалася на славу! Всю ніч люди танцювали, всю ніч було мегапозитивно, весело та невимушено! За що моя особиста подяка організаторам, діджеям, моїм друзям та усім присутнім!

P.S. Фото з вечірки можна переглянути тут - http://goth-n-dance.org.ua/gallery/

"Мандри" випустили першу живу платівку "У Країні Мрій"

Історія цього альбому почалась влітку 2005-го року на етно-фестивалі "Країна Мрій" - саме там здійснювався його запис, зводився він на студії Андрія Обода "SVOбода-Рекордс". Альбом містить в собі 10 треків, кожний трек починається з інтро-вступу - віршів, які Фома написав спеціально для цього збірника.

Ця платівка особлива тим, що це перший live-альбом групи за 10 років творчої діяльності. Так як гурт Мандри славетний саме своїми живими виступами на різних фестивалях, святах, а також інших заходах, то питання випуску живого альбому - було лише питанням часу. Програма "Країни Мрій", на думку музикантів, була ідеальною для створення цього альбому. Він поєднує в собі шалені емоції слухачів, дику енергетику музикантів, мелодійну музику і чарівний вокал, який оспівує чудові пісні української тематики.

Трек-лист:
1.Хай тобі не буде сумно; 2.Легенда про Іванка та Одарку; 3.Калина; 4.Орися; 5.Ой чий то кінь стоїть; 6.Магдалєна; 7.Коханочка; 8.Коло млину; 9.Несе Галя воду; 10.Косачіна

ДЖЕРЕЛО: mandrymusic.com

30.11.07

Ґотична ідеологія

ТЕКСТ: Олексій KLIFF
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #3, 2006-10-19
Ґотичну ідеологію дуже важко визначити з декількох причин.

Спочатку візьмемо романтичний та неоромантичний настрій, який включає в себе пристрасть до темного, містичного, хвороблива уява і т. д. Романтична ґотична новела протягом 19 сторіччя перетворила почуття жаху на комерцію, телеіндустрія у свою чергу зробила з цього розвагу. Балансуючи цим акцентом на настрої, центральним елементом субкультури стає свідома театралізована манірність чи самодраматизація.

Інша перешкода в цьому питанні – аполітична сутність ґотів. В 19 столітті зневага соціальних норм було дуже ризиковою, але в наші часи це сприймається не так радикально. Таким чином, така характеристика ґота, як бунтівливість стала дуже обмеженою. На противагу хіпі чи панкам, ґотична субкультура не має яскраво виражених політичних гасел і закликів до боротьби. Вона більш відзначена наголосом на індивідуалізмі, толерантності до різноманітності, креативності, тенденції до інтелекту, цинічності, іронічного світосприйняття (хоча ці ідеї характерні далеко не всім ґотам). Ідеологія основана більш на естетиці, аніж на етиці та політиці. Однак, у ґотів також можуть бути політичні симпатії до різних партій, починаючи від лівих і закінчуючи анархістами. Але вибір партії залежить не від якогось культурного самовизначення, а від свого власного бачення та почуттів.

Для індивіда приєднання до субкультури може стати дуже вагомим кроком до самореалізації, особливо творчої. Але це може мати і негативні наслідки, особливо для несформованих підлітків. Вагомість ґотики можна довести просто самим фактом, що вона існує й пережила інші субкультури. У книзі Пола Ходкінсона «Ґот: індивідуальність, стиль, субкультура» розглядається культ індивідуалізму, виражений самозахистом. Багато людей не можуть пристосуватися до соціальних норм і знаходять собі притулок у субкультурі серед однодумців. Ходкінсон також показує, як створюється імідж чи особливий статус серед ґотів за допомогою гуртів, ді-джейінгу, дизайну одягу, мистецтву чи журналів.

Релігія

Надприродність, духовність та релігія часто відігріють важливу роль у ґотичній моді, ліриці та мистецтві. Однак, ґотична субкультура відзначається різноманітністю духовних та релігійних вірувань і не сприймає жодних обмежень традиційної системи релігійних цінностей, а навпаки прагне до атеїзму чи новітніх тенденцій. Інтерес у Вічі, неоязичництві, окультизмі виказують все більше людей. Хоча такі традиційні вірування як християнство, буддизм, іслам і т. д. теж мають тут своє місце.

Критика та нетерпимість

Як і представників інших альтернативних стилів життя та музичних субкультур, ґотів переслідують критика та нетерпимість. Це може виражатись як відразливими поглядами, так і насиллям. Зацікавленість ґотів у темах, пов’язаних зі смертю та жахіттями, пробудила тривогу громадськості щодо їх, психічного здоров'я. На жаль, такі думки живляться мас-медійними новинами. Як, наприклад, стаття щодо інциденту в школі Коламбин (США), пов’язаного з представниками ґотичної субкультури. Після нього посилилась негативна реакція читачів відносно всіх ґотів. Навіть заява прокурора про те, що жодного зв’язку між вбивством та ґотикою не було, нічого не виправила. Багато ґотів не мають пристрасті до смерті чи жахів, але стереотип закладений і слова «смерть» та «ґотика» стали синонімами навіть без більш-менш раціонального підґрунтя.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ:
Hodkinson, Paul: Goth: Identity, Style and Subculture (Dress, Body, Culture Series) 2002: Berg.
Kilpatrick, Nancy: The Goth Bible : A Compendium for the Darkly Inclined. 2004: St. Martin's Griffin.
Baddeley, Gavin: Goth Chic: A Connoisseur's Guide to Dark Culture (Plexus, US, August 2002)

FAITH AND THE MUSE: Будьте тою зміною, яку ви хочете бачити навколо


ТЕКСТ: Tonya_sacratum
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #3, 2006-10-19

Faith and the Muse – містичний та незабобонний гурт, який інтригує та заворожує своєю багатоелементною музикою і чудовим співом. Не раджу вам приходити на їхні концерти в шкіряних штанцях чи спідницях – наслідки можуть бути плачевними, адже Вільям та Моніка затяті захисники братів наших менших. Їхня пристрасть також розповсюджується й на інші аспекти життя. Учасники Faith and the Muse – такий собі маніфест проти всього несправедливого, ординарного, нудного, млявого та й проти всього взагалі. “Досить урядів, капіталізму та ієрархії”, – кажуть вони. І ось цим бунтівникам виповнюється 13 років! На жаль, альбомів за цей час випущено не надто багато. Та не хвилюйтесь за подальшу долю Faith and the Muse – Вільям має власний лейбл The Mercyground, а це вже про щось говорить.

Як ви вважаєте, чи впливає архітектура та живопис на музику? Яким чином?
Mоніка: Вони впливають одне на одне – створюються пісні про мистецтво, присвячують картини улюбленій музиці. Все, що дає натхнення, переплітається між собою.

Коли вийде ваш DVD?
M: Знімати фільм будемо наступного року, тому диск повинен вийти десь наприкінці 2007. У роботі над DVD сталася затримка через те, що з нашої машини викрали обладнання і весь матеріал. Тому нам довелось починати все з початку.

Ви забобонні? Гурту виповнюється 13 років цього року, що для вас означає ця цифра?
M: Ні. Хоча число 13 вважається нещасливим в іудейсько-християнських повір'ях (мабуть через те, що Іуда, зрадник Ісуса Христа, як раз і був 13-им за столом), спочатку воно сприймалось як щаслива та магічна цифра. В будь-якому випадку, для нас це нічого не означає!
Вільям: 13 приносить нам щастя!

Що ви хочете сказати вашою музикою?
M: Живіть так, як вам потрібно, не дозволяйте нікому вказувати хто ви є, що ви любите і ким повинні бути. Залишайтесь собою в будь-яких ситуаціях.
В: Важливо не те, що ми кажемо, а те, що ви чуєте.

Як ваш попередній музичний досвід вплинув на роботу Faith and the Muse?
M: Спочатку я була панковою дівчиною у чоловічому гурті. Це дало мені сили боротися, а також зробило тим, ким я є зараз.
В: В будь-якому випадку – майбутнє побудоване на минулому.

Чим американська сцена відрізняється від європейської?
M: Чесно кажучи, я за цим не слідкую. Думаю, що більшість гуртів у Сполучених Штатах зараз комерційно спрямовані, та й стилі розмиті.
В: Європейці більш відкриті.

Хто ваш улюблений художник?
M: Густав Клімт, він любив жінок, точніше бачив у кожній жінці богиню.
В: Джоан Гейнрих Фюсил.

Що ви очікуєте від майбутнього, від ваших фанів, кар'єри?
M: Я не ставлюсь до музики як до кар'єри, вона частина нас. Від фанів я очікую, щоб вони розбудили цілий світ.
В: Майбутнє відкрите для нас, а в поняття “фани” та “кар'єра” ми більше не віримо.

Які найщасливіші та найсумніші моменти в історії гурту?
M: Тяжко сказати. Наша подорож в Чилі була дуже приємною, прихильники були відданими та сповненими любов'ю. А найсумнішим був весь той холод, що ми отримали після релізу “The Burning Season” – фани не хотіли, аби ми були в костюмах і щоб лірика була сирою, та нам потрібно було саме це.

Якби ви могли отримати все, що захочете, окрім грошей, щоб ви забажали?
M: Згусток енергії, що постійно відновлюється, кінець корупції в уряді, незалежність людей в усьому світі.
В: Я зайду далі і скажу: кінець усіх урядів, капіталізму та ієрархії. Сподіваюсь, за цим слідуватиме ліберальне ставлення до тварин і відповідальність за навколишнє середовище.

Що вас дратує?
M: Апатія більшості людей до їх змарнованого життя. Потрібно це зупинити, поки не пізно!
В: Ігнорування, переїдання, скупість.

Як часто у вас концерти? Чи однаково важливі виступи (шоу) і музика?
M: Кожен бажаючий може подивитись фотографії з концертів на нашому офіційному сайті. Порівняно з минулими роками наші шоу значно змінились. Ми не дуже часто виступаємо, у нас багато інших концертів, але коли ми щось організовуємо, це дійсно щось гарне.
В: Концерти для нас важливіші за альбоми, оскільки є можливість поспілкуватись з людьми.

Що для вас означає “ідеальний день”?
M: Коли є час для моєї мистецької роботи, для садівництва, тварин і Вільяма.
В: Рятування тварин, садівництво, музика та час проведений з Монікою.

Які у вас стимули до життя?
M: Знов таки тварини. Ми плануємо відкрити спеціальний центр для них.
В: Страх в очах тварин, яких люди вбивають для їжі, одягу або просто задля розваги.

Що таке ґотика?
M: Бачення прекрасного в темних речах.
В: Стиль музики, який перестав прогресувати в кінці 90-х.

Чули коли-небудь українські гурти?
M: Гурти не чула, але фольклорна музика надзвичайна.
В: Ще ні.

Чи збираєтесь відвідати Україну з концертами?
M: Якщо зможемо, то звичайно!
В: Якщо якийсь український організатор зацікавиться, нехай звертається до компанії Mother Dance в Німеччині.

Декілька слів вашим українським прихильникам.
M: Будьте тою зміною, яку ви хочете бачити навколо.
В: Багато любові та велике вам дякую.

ІНФО:
Країна: США (Каліфорнія)
Стиль: готік рок, дарк вейв
Веб: www.mercyground.com

CEMETERY OF SCREAM: біля чорної діри...

ТЕКСТ: Costas Sіlent
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #3, 2006-10-19

Один із найстаріших польських гуртів Cemetery Of Scream після тривалого мовчання повертається на метал сцену з новою роботою під загадковою назвою, “The Event Horіzon”. Буквально відразу ж після прем'єри альбому й відбулася наша розмова з гітаристом і лідером команди Мартіном Пивоварчиком...

Після виходу вашої третьої платівки “Prelude to a Sentіmental Journey” пройшло цілих п'ять років. Із чим була пов'язана така довга перерва?
Насамперед, це було пов'язано з пошуком нових музикантів (після того, як гурт покинули деякі учасники), із концертами й перевиданнями наших попередніх платівок, а також написанням нових композицій для нашого останнього альбому. От чому це зайняло так багато часу.

З оригінального складу гурту залишився тільки ти й клавішниця Катарина Рачвалик. З яких причин команду покинули колишні учасники CEMETERY OF SCREAM?
У гурті також залишився гітарист Павло Горалчик, а Піотр Лабузек дотепер є нашим продюсером як і колись. В інших колишніх учасників гурту з'явилися родини й діти, вони повинні були сконцентруватися на заробітку грошей на регулярних роботах, тому ми не могли узгодити графік, щоб співпрацювати разом, але ми і дотепер гарні друзі...

Познайом нас швиденько з новими музикантами...
Насамперед, це наш новий вокаліст Павел "Пабло" Клучевскі. Він професійний, дуже талановитий музикант, і він завжди розуміє нашу музику у вокальній сфері. Томаш Рутковскі - новий чудовий барабанщик і гітарист, ну і, звичайно ж, ми не можемо забути нашу гостьову вокалістку Касію Маленду, чиї етнічні яскраві вокальні здібності додали родзинку в нашу музику. Крім того, вона дуже гарна!!!

На “The Event Horіzon” ви відмовилися від використання ґроулінга. Не боїтеся через це втратити деяку частину ваших фанів?
Ні, не боїмося. На нашому останньому альбомі ми вирішили не використати ґроулінг, але включили безліч витончених вокалів. У наші дні ґроулінг і так використається занадто часто, і в ньому немає вже старого почуття. Іноді він може навіть звучати трохи застаріло, що автоматично не означає, що ми не повернемося до нього в майбутньому. Але ми хочемо звучати сучасно й свіжо, тому на новому альбомі присутні багато нових рішень.

Чи є “The Event Horіzon” концептуальним альбомом?
Ні, не є. Однак, цього разу, ми сфокусувалися на створенні окремих образів і бачень, які мають щось загальне між собою... Наш новий реліз - це ретельне дослідження культур, психології й магії.

Як ти вважаєш, підійшла б музика із цього альбому в якості саундтреку до однойменного голлівудського фільму, який побачив світ кілька років назад?
Хоча в нього немає прямого посилання на нашу останню роботу, я думаю, наша музика могла б ідеально підійти до деяких сцен фільму. Приміром, якщо ти знаєш текст пісні “Prophet”, то ти неодмінно зрозумієш, що я маю на увазі. “Чорна діра” - це місце дуже близьке до темної матерії, де всі закони фізики не діють, тому хто знає... Може бути там, десь в космосі, вона не управляється цим усюдисущим Богом і тому саме Диявол управляє там!

Ти погодишся зі мною, якщо я скажу, що гурт Cemetery Of Scream має своє специфічне звучання? Я, наприклад, не зовсім погоджуся з теперішнім твердженням вашого лейблу Metal Mіnd, який порівнює вас із гуртами Anathema, Moonspell, Katatonіa і Paradіse Lost...
Це відмінно сказано! Для нас задоволення чути це! Ми також вважаємо, що CEMETERY OF SCREAM являє собою індивідуальний жанр музики, але ти знаєш, як це буває, кожний хоче розкласти тебе по поличках. І ще ми можемо погодиться з тим, що ми перебуваємо близько до тих гуртів, які наш лейбл згадав. І вони також близькі до нашої музики!

У той же час на своїх перших двох альбомах “Melancholy” (1995) і “Deeppressіon” (1998) ви виконували більш похмуру музику, ніж на наступних... Згодний?
Так, згодний. Ми просто любимо переходити з одного настрою до іншого, і ми граємо з кожним можливим видом атмосфери. І ти не можеш заперечувати, що всі наші альбоми і дотепер дуже похмурі й таємничі.

Найнезвичним релізом у вашій дискографії є міні-альбом “Fіn de Sіecle” (1999), оскільки він був створений під враженням політичних подій у світі (війна в Югославії, Чечні й т.п.). Більше того, ви видали диск за власні кошти. Знаєш, не кожна команда в наші дні робить такі “спеціальні” релізи. Не міг би ти розповісти, як у вас виникла ідея зробити таку платівку?
Це був 2000-ий рік - кінець ери, і ми перебували під похмурим впливом кризи періоду міжтисячоліття. Тому ми хотіли виразити наші страхи й занепокоєння про апокаліптичну ситуацію в цілому світі. Це був наш альбом-маніфест проти війн!

Чи плануєте ви знімати відео-кліп у підтримку нового альбому? Наскільки я знаю, у вас є тільки одне відео “Anxіety” із дебютного диска “Melancholy”...
Так. Ми ще не можемо видати повністю секрет, але пісня, на яку буде знятий кліп, називається “Prophet”. Це наша велика одержимість про Друге Пришестя й фальшивих пророків під час здійснення апокаліпсиса.

Чому після виходу диска “Prelude to a Sentіmental Journey” ви вирішили не продовжувати контракт із Mystіc Productіon? Чи означає це, що ви були незадоволені роботою цього лейблу?
Ні, навпаки, ми згадуємо той період із приємними почуттями. Ми співпрацювали з Mystіc так добре, наскільки це було можливо, але коли Metal Mіnd зробив нам пропозицію перевидати наші колишні платівки й кращі умови для розвитку гурту, ми не роздумували двічі й негайно приєдналися до них. Ми дотепер контактуємо із хлопцями з Mystіc, і ми дуже поважаємо один одного.

Чи буде “The Event Horіzon” проліцензований на якомусь західному лейблі? Адже ваші диски “Melancholy" й “Deeppressіon” уже видавались за межами Польщі на німецькому лейблі Serenades Records...
Не тільки ці диски, також “Prelude to a Sentіmental Journey” вийшов на великому турецькому лейблі Нammer Muzіk для Європи, і в Росії на Іrond Ltd – для східної Європи. А відносно “The Event Horіzon”, – ми ведемо переговори з дуже великим західним лейблом. Але ми не хочемо називати жодних імен, щоб не злякати нашу удачу.

Відносно вашого нинішнього лейблу. Чи повністю ти вдоволений роботою Metal Mіnd Productіons?
Так, поки ми задоволені співробітництвом з Metal Mіnd. Наша нова платівка - це новий крок у майбутнє власної еволюції.

Я багато чув про польський фестиваль Dark Stars, на якому ви також грали у свій час. Наскільки він є престижним і відомим в андерграундних колах, якщо порівнювати його, наприклад, з найвідомішим у Європі фестивалем Metalmanіa?
Ми віримо, що обидва фестивалі дуже важливі, із невеликою відмінністю у музичних жанрах, які вони представляють. Dark Stars – більше ґотичний фестиваль, але ми грали на всіх великих фестивалях тут, і, що приємно, - ми були запрошені і на ґотичні, й на метал фестивалі, тому що ми граємо щось середнє. :-)

Що ти думаєш про той факт, що більшість західних команд записують свої DVD-релізи саме в Польщі?
Ми слов'яни й повинні триматися разом. Україна - також чудова країна з дуже хорошими музикантами, і незабаром (як ми пророкуємо) у вашій країні буде багато міжнародних концертів. Це тільки справа часу.

З якими гуртами ви підтримуєте дружні відносини, і які молоді колективи з Польщі ти міг би порекомендувати нашим читачам?
Aggressіva 69, Atrophі Red Sun, Hellіas, Retributіon, Darzamat і кілька інших гуртів, які ми не згадали...

Що ж, будемо прощатися. Сподіваюся коли-небудь побачити Cemetery Of Scream в Україні. Що скажеш у завершенні цієї бесіди?
Ви наші слов'янські брати, і всі ми знаємо, що ви почуваєте музику набагато глибше, ніж будь-хто інший, оскільки музика у ваших коріннях, від покоління до покоління. Усього хорошого кожному в Україні! Stay dark and melancholіc. Be doom-doom bullets! І залишайтеся незалежними!

ІНФО
Країна: Польща
Стиль: Дарк атмосферік ґотік / дум метал
Веб: www.cemeteryofscream.com

28.11.07

Deathcamp Project завершили запис дебютного альбому

20 листопада польський готик-рок гурт Deathcamp Project завершив запис свого дебютного альбому під назвою "Well-known Pleasures"
Платівка буде містити 10 пісень:
1. Another
2. Rule & Control
3. Behind
4. Mirrors of Pain
5. Away From You
6. Circle of Silence
7. Divine Words
8. Fuckin' Deathrock
9. Dead Hours
10. New Dawn Fades ( Joy Division cover)
На обкладинці ви побачите малюнки Федеріка Беббера. (http://spittinshells.com/federicobebber). Наразі тривають переговори із лейблами. Орієнтовно платівка буде видана взимку/навесні 2008 року.

Сонна лощина

Режисер: Тім Бартон
Жанр: містичний детектив
Оцінка Сакратум: класика

Справжня краса: старовинне селище, жінки у корсетах, магічні рисунки, кам’яні надгробки, глухий ліс, кажани... "Сонна Лощина" – визнаний взірець ґотичної естетики.

Нью-Йорк напередодні ХІХ сторіччя. Молодого та наполегливого констебля Крейна за надмірний запал у розслідуваннях засилають у далеке містечко для розкриття жахаючих убивств. Чи людська істота обезголовлює все нові й нові жертви? Легенда вказує на смертоносного вершника без голови. Слідчий-раціоналіст не вірить у існування породження пекла, але у Сонній Лощині не діють закони чистої логіки…

Талановита режисура, гра акторів, робота художників, гримерів та декораторів зробила з жахастику шедевр кіномистецтва. Ця стрічка має бути у домашній колекції кожного ґота, адже фільмом зроблений майстерно і з натхненням.

Дивлячись кіно по дівіді із чашкою какао в руках, все це здається нам цікавою, але далекою від реальності історією. Та поїдьте на тиждень у поліський хутір, поселіться у закинутій хатині. Щодня записуйте у бортовому журналі все побачене та почуте – і це буде ваша особиста історія жахів із нічними таємничими шепотіннями, кроками під вікнами та предметами, що самі пересуваються. І пам’ятайте: “Найгірше зло – те, що криється під виглядом доброчинності”.

ТЕКСТ: Марина "GALATEA"

27.11.07

Чарлі та шоколадна фабрика


Режисер: Тім Бартон
Жанр: казка
Першоджерело: Роальд Дал "Віллі Вонка та шоколадна фабрика"
Веб: chocolatefactorymovie.warnerbros.com
Оцінка Сакратум: 10/12

Цей фільм шанованого ґотами режисера Тіма Бартона нагадує цукерку з коньяком – це й дитячі солодощі, й дорослий напій. Раджу вам поласувати казковою оболонкою та оцінити вишуканість начинки для кіногурманів.

Над робітничим містом із симетрично забудованими кварталами довліє фабрика, наче замок феодала над кріпацьким поселенням. Скособочена хатина стоїть осторонь геометричних вулиць. Чарлі, родина котрого мешкає тут, захоплюється почутою від дідуся історією фабрики та її господаря – дивака Віллі Вонки. Цей славетний кондитер виготовляє найкращий шоколад, хоча жоден робітник не перетинає брами його володінь. Але Чарлі та ще четверо дітей з різних міст світу невдовзі узнають секрети виготовлення ласощів – Майстер вирішив розкрити свої таємниці...

У цій казці кожен персонаж має свою роль: Люблячий, Жадібний, Мудрий, Капризний, Суворий. Книжковий прототип Віллі Вонки є Примхливим та Мстивим Самоправцем. Проте Джонні Депп настілки хистко зобразив свого кіногероя, що особа шоколадника зробила казку цікавою і для серйозних глядачів. Спробуйте-но визначити сутність Віллі Вонки! Він же не підпадає під шаблон у жодній сцені. Одночасно зневажливий та люб’язний, свавільний та справедливий, сміховинний та чаруючий, цей експресивний кондитер просто захоплює своєю неповторністю. Цей захват породжує думку: "І чого б мені не бути собою? Одягну свого дивного капелюха та й закохаю у себе своє місто!". Віллі Вонка впевнив, що у ствердженні власної індивідуальності є сенс, головне, аби вона виражалась не лише одягом, а й тою творчістю та майстерністю, яку ви вкладаєте у свої діяння.

ТЕКСТ: Марина "GALATEA"

25.11.07

DOPPELGANGER: Люди пытаются доказать нам, что мы играем не готик-рок

ТЕКСТ: Антоніна
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Doppelganger с немецкого означает двойник или астральное тело, которое отделяется от физического в момент клинической смерти. Возможно название и повлияло на дальнейшую историю коллектива. В некотором смысле группа пережила клиническую смерть, так как четыре года (1996-2001) ею никто не занимался. Несмотря на постоянные изменения в составе группы, Doppelganger продолжает жить и, как уверяют ее участники, это надолго.
Когда я первый раз услышала альбом “Dancing”, я подумала, что у The 69 eyes новый релиз… The 69 eyes, Zeraphine, Sisters of Mercy – далеко не полный список групп, с кем сравнивают московских музыкантов Doppelganger. Ребят такие клише ужасно возмущают, они постоянно настаивают на своей непохожести и оригинальности. Они успели засветиться на М-ТВ, на всяческих готических и лав-метал фестивалях, а также на афте-пати у норвежцев The 69 eyes, что повлекло за собой много противоречивых комментариев. Составлять определенное мнение о музыкальном коллективе – дело слушателей и читателей. И у вас сейчас есть возможность это сделать. Знакомьтесь, слушайте и делайте свои выводы!

Какой год вы сами считаете основанием группы?

Flo: Группа была образована в 1994 году.

Вас уже успели сравнить с большим количеством групп. Сравнение с кем было неприятным? С кем, наоборот, польстило?
Flo: Любой ярлык неприятен. Нас часто сравнивали с финским соплeхардроком - вот это было действительно не приятно, потому что мы никогда не ориентировались на такую музыку.
Black CaT: Неприятно, прежде всего, когда сравнивают с группами, которые не имеют никакого отношения к готической субкультуре, и смешно, когда люди, мало разбирающиеся в музыке, пытаются доказать нам, что мы играем не готик-рок. А вообще, не люблю штампов. :)

Верите ли вы, что название группы может повлиять на судьбу, что-то вроде “как корабль назовёшь…”? Можно сказать, что группа пережила клиническую смерть?
Flo: Я не верю в приметы. Что за бред? Пока я в группе мы будем существовать.
Black CaT: Хм... не знаю, может и да, а может и нет.

На ваш альбом есть очень много разных рецензий, но практически все критики сходятся в том, что звучание качественное, на европейском уровне. Не собираетесь ли заявить о себе на западном музыкальном рынке?
Flo: У нашего лейбла хорошая дистрибьюция, и мы давно уже попали на западный рынок. Также к новому альбому на нас делают ремиксы такие группы как: TWO WITCHES, REDEMPTION, SECRESY, THE WAY OF ALL FLESH. Этим летом мы играем на крупнейшем финском готическом фестивале LUOMOS с такими группами, как ZOMBINA & THE SKELETONS и RAISON D’ETRE.
Black CaT: Наш лейбл Shadowplay Release сотрудничает с Strobelight Records (Австрия), GB Productions (Италия), Ethereal Sound Works (Португалия), так же были замечены продажи нашего альбома через ebay.com. Так что, я думаю, мы достаточно хорошо заявлены на западном рынке. :)

Какие у вас приоритеты: оставаться в России, где у вас уже есть поддержка, или все-таки пытаться завоевать и Запад? Как вы думаете, вы конкурентоспособны в европейских странах? Как принимают русские группы заграницей?
Flo: Я над этим мало задумываюсь. Мы занимаемся музыкой, а соревнования оставляем для других. В любом случае, если нам предложат дать пару-тройку концертов в Европе, мы не откажемся.
Black CaT: Не знаю, никогда не было в голове мыслей чего-то там завоёвывать. :) Я просто занимаюсь тем, что мне нравиться.
Нам часто пишут фанаты не из России. Вроде, им нравится :)
Недавно записывали приветствие для аргентинского радио :)
The Maggoth: Завоевать запад? Завоёвывают военные и политики. Единственным стремлением музыканта является стремление играть как можно больше и быть в отличной музыкальной форме. Заграницей принимают любую прилично звучащую группу, независимо от страны происхождения.

Какие впечатления от сотрудничества с Requiem for FM?
Flo: А какие у вас обычно впечатления от общения с друзьями?:) Только положительные.
Black CaT: Хорошие.

Расскажите о фестивале в Финляндии, который пройдет с 29 июня по 2 июля. Что вы от него ожидаете и как готовитесь к выступлению, какие песни будут звучать?
Flo: LUOMOS - самый крупный северный готический фестиваль, проводится с 2000 года в ТАМПЕРЕ. Организатором и идейным вдохновителем является лидер группы TWO WITCHES - JYRKI WITCH. На фестивале мы будем играть в основном новые песни, которые войдут в наш альбом «The rings of the Saturn».
Black CaT: Я ожидаю хорошо выступить и хорошо отдохнуть, ну, и привезти свою фотку с Зомбиной для друга :)
Готовимся, как и всегда – репетируем :)

Какой ваш любимый город? Какой город вы обозвали городом любви, греха и секса?
Flo: Не знаю. Это нашего бывшего певца надо спросить.:)
Black CaT: Мой любимый город – это там, где мне хорошо жить, где мои друзья и семья :)
The Maggoth: Los Angeles – любимый город.

Как вы думаете, какое самое важное изобретение в истории человечества?
Flo: Гамма До-минор
Black CaT: Все изобретения важны.
The Maggoth: Интернет.

Расскажите о песне “Angel song”? Как она родилась?
Flo: Мне она не нравиться :)

Что сначала рождается – стих или музыка?
Flo: Музыка, естественно. Я не хочу уподобляться большинству российских коллективов, поэтому сначала музыка потом текст.

Как выглядят ваши выступления?
Flo: Не знаю. Ни разу со стороны не смотрел. :)
The Maggoth: С огоньком.

Как вы оцениваете уровень темной сцены в России? Я была удивлена, что вы так часто выступаете (2 раза в месяц в одном городе для украинских групп это нечто!).
Flo: Очень низкий. Развитие однобокое, очень много разной подделки. В основном играют электронную музыку. А готик-рок, дет-рок исполняют единицы.
Black CaT: Плохой у нас уровень :) Потому что большинство музыкантов не хотят развиваться ни в музыкальном плане, ни в профессиональном.

Вам нравится общение с фанами? Не часто найдешь сайт, где группы общаются в форуме с фанами, да еще и так часто! Или это просто самораскрутка?
Flo: Да, нам приятно общаться с людьми, которым нравится наша музыка. Мы же с ними на одной волне находимся, и какая здесь может быть самораскрутка.
Black CaT: Нравиться, но только, когда это не навязчиво :) Ну, а форум для того и существует, чтобы там общаться.

Кого из музыкантов можно назвать культовыми личностями?
Flo: Джонни Ротен, Питер Мёрфи, Роберт Смит, Дженезис Брейр Пи-Оридж, Девид Боуи и Иги Поп.
Black CaT: Сьюзи, Роберт Смит, Розз Вильямс, Питер Мёрфи, Рони Мурингс, Ян Кёртис.
The Maggoth: Iggy Pop, Lou Reed, Ian Brown.

Как проходил процесс записи альбома “Dancing”? Какие были критерии отбора песен? Какая песня вам ближе и дороже?
Flo: Критерии только у меня в голове. Я определяю, может ли эта песня звучать на альбоме или нет. Единственные песни, которые сейчас исполняются это “10 years”, “Leaves”, “Pain of feelings”. Остальные, честно говоря, исполнять не хочется.
Black CaT: Мне нравится “10 Years”.

Когда-нибудь слушали украинские группы?
Flo: Да, слышал. Играют дет-рок, название не скажу. Но очень клёвые перцы. Скоро они вашей псевдо-готской братии дадут просраться.:)
Black CaT: Да, слышала. Особо ничего не нравиться:)
The Maggoth: Да! Назову самые любимые:
Коллежский Асессор, Иванов Даун /Даунтаун/, Уксусник, Работа Хо, Титаник, Пластилиновый Негр Форевар, Фома /Мандри/, Медленный Руль, Сахар - Белая Смерть.

Что вы вкладываете в понятие готика?
Flo: Не буду на этот вопрос отвечать, ибо вопросы такого характера надоели.
Black CaT: Музыка прежде всего. А потом уже все вытекающие последствия – стиль одежды и душевное состояние.
The Maggoth: Готика = Декаданс + ПостПанк.

Несколько слов своим фанам с Украины…

Flo: Слушайте готику, если вы готы. Плодитесь и размножайтесь. Любви всем и мира.
Black CaT: Слушайте нашу музыку, ходите на наши концерты и оставайтесь готами :) Надеюсь, мы скоро приедем к вам:)
The Maggoth: Спасибо!

VELVET ACID CHRIST: Історія електронного божевілля

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

В цій статті ми розкажемо про гурт, який за свою довгу історію подолав шлях від нікому невідомої команди до однієї з найяскравіших зірок електро-індустріальної сцени. Героєм нашої розповіді стане Електронний Месія із моторошних глибин звукового Пекла – Брайан “Desease Factory” Еріксон, авторитетний лідер Velvet Acid Christ.
Отже як все почалося? Щасливий випадок звів на концерті Front Line Assembly фаната канадського гурту Брайана Еріксона і легендарного Білла Ліба! Брайан передав останньому демо з власними індустріальними творами, попросив послухати запис у вільний час, і, якщо з’явиться можливість, показати їх зацікавленим людям у Європі. Треба сказати, що Біллові Лібу дуже не сподобалися пісні новенького, але в той же час він оформляв контракт із німецьким лейблом Off Beat і залишив матеріал Брайана керівникам компанії – Торстену Строту i Стефану Хервіну. Їм дуже сподобався запис і найближчим часом перед американцем вже лежав контракт. Бути на одному лейблі разом з FLA, HAUJOBB i INDIVIDUAL TOTEM Брайан вважав великою честю і одразу підписав всі папери.
В 1996 році на лейблі Pendragon в Америці і на Off Beat в Німеччині вийшов дебютний альбом VAC Church Of Acid. Альбом звучить абсолютно унікально, прогресивно й екстремально! Ядерні електронні біти, завиваючі церковні органи, від яких мурашки по шкірі бігають, криваві кіносемпли із вуст жорстоких маніяків – м’ясників, хоробрих космічних рейнджерів і божевільних проповідників, сумні вокали, мелодійні гармонії а-ля THE CURE, але в шикарному кібер-варіанті – таким всі почули CD Church Of Acid.
Зазначимо, що особливу цінність представляє німецька версія альбому, оскільки на ній ви знайдете два ексклюзивні треки – один з найвибуховіших клубних електро-індустріальних наркотиків того часу “Futile” і ще один протитанковий снаряд “Disflux”. Трек “Futile” і досі вважається візитною карткою гурту і моментально, поголовно витягує на танцювальну площадку публіку з-за столиків барів чорних клубів по обидві сторони океану. Але альбом включає і інші хіти – “We Have To See, We Have To Know”, “Vaginismus”, “Let’s Kill All These Mutherfuckers” і т.д. Відгуки на диск були позитивні. Гурт зрівнювали з FLA і SKINNY PUPPY (хоча це і нісенітниця), відмічали оригінальність і свіжість звучання (це вже правильно) і прогнозували велике майбутнє на електронно–індустріальній сцені. І VAC виправдали всі сподівання з лихвою.
В 1998 році вийшов їх другий альбом Calling Ov The Dead і це було справжнє, звіроподібне, безкомпромісне Зло, яке прорвалось у цей світ у вигляді музики. Ураганний, жорсткий, комплексний, танцювальний, розпалений ненавистю альбом гострими кігтями впився в ніжне тіло слухача і вивертав його назовні знову і знову. При цьому синтезатори лоскотали оголені нерви, а психопатологічні, хворі мелодії бились в істериці в замкнутому просторі мозку. Альбом вийшов дуже танцювальним і цілісним. Стилістично він теж дуже різноманітний (електро, ґотика, індастріал, гоа-транс) – суміш просто вибухова і в електронних колах пішла на ура. Нові хіти одразу закрутились в клубах – “The Hand”, “Exquisite Stench”, “Bsat2”, “Timeless Visions”, “Pray For Life”, “Decay”. Альбом також приємно перевантажений голосовими семплами з апокаліптичних та хоррор-фільмів. Уявіть собі пружинисті біти, синтетичний драйв, цілу купу електронно-механічних ефектів і при цьому чиїсь прокляття, стогони від тортур, божевільний сміх. Пекельний цирк якийсь! Атмосфера останнього чорного шабашу перед Апокаліпсисом. Якщо ви виглядаєте як звичайна людина, а душа ваша – темрява, я якій реалізуються моторошні, дикі і цинічні, збочені і хворі фантазії, то музика Брайана Еріксона допоможе вам направити ваші емоції в правильному напрямку.
В кінці 1998 року на хвилі безумовної капітуляції електрофілів перед Calling Ov The Dead Брайан Еріксон заявив, що уже почав роботу над третім альбомом і що він стане потужною бомбою для сцени. Всі затамували подих і почали чекати. Та ось на початку червня новий альбом Fun With Knives потрапив у німецькі магазини. Ейфорія, захоплення і найвищі оцінки музикальних критиків Німеччини полились нескінченною рікою. Александер Макіол з Orkus Magazine поставив альбому максимальну оцінку в 10 балів. Фактично Fun With Knives виявився клубно-орієнтованим набором ультра танцювальних психоделік-електро-індастріал-транс хітів з присутністю ґотичних настроїв, злих вокалів і модної солодкуватої на смак синтетики. Всі потенціальні клубні хіти – “Decyper”, “The Dark Inside Me”, “Icon”, “Fun With Knives” – в чомусь схожі один на одного: одна велика танцювальна LSD-подорож. Виключенням є тільки красива похмура балада “Slut” з сумним вокалом „помираючого лебедя” Анни з гурту LUXT і, а це вже приємний сюрприз, виявлена в якості бонус-треку під номером 66 нова версія бойовика “Futile”.
Потім було лімітоване видання ранніх невиданих треків. В 1999 VAC разом з Funker Vogt записують битву реміксів.
Twisted Thought Generator, виданий в 2000 році продовжує сагу VAC. Альбом заворожив всіх своєю багатошаровістю, темпераментними бітами і неймовірними семплами.
Після трьохрічного перепочинку VAC повернувся із своєю новою роботою Pretty Toy і довів всім що ще є порох у порохівницях. Агресивна електроніка, ядерні біти і похмурі семпли. Сингл можна охарактеризувати як воскресіння старої потужності і похмурості в комбінації з сучасними звуковими досягненнями.
Далі VAC випускає свій п’ятий альбом, Hex Angel (Utopia-Dystopia). Новий альбом іще раз довів те, що VAC є одним з найкращих і найвідоміших електро-індастріал гуртів Америки. Фірмові біти, моторошна атмосфера, вокал, який наводить жах! Альбом нагадує попередні роботи VAC і є еталонною сумішшю trance, EBM, industrial, noise.
Також VAC випустили в світ три збірники Between the Eyes Volume 1,2,3 до яких ввійшли деякі ранні пісні, а також різні ремікси. Компіляції стали прекрасним подарунком не тільки для фанів VAC але і для тих хто хотів би познайомитись з однією з найпопулярніших електро-індастріал команд світу.

23.11.07

Готи і готесси


Есть мнение, что Эмо придумали готы, чтобы от них отстали.

Есть у нас в группе девка-гот, в лучших традициях этого жанра: немытые черные волосы, длинные черные одеяния, бледное лицо, кресты... И тут вдруг на днях приходит - все в шоке! короткая юбчонка, розовая кофточка, кудри на башке, и куча брелочков-сердечек на мажорной сумочке!... все в ахуе... а та выдает:
-Чё, бля уставились! СЕГОДНЯ Ж ХЕЛЛОВИН!!!

21.11.07

Шведські індустріальщики Deathstars засіли в студії для запису третього альбому!

Музиканти обрали для роботи американську студію Metrosonic Recording Studios. Планується, що альбом буде виданий вже весною. Як кажуть музиканти: "Цей альбом розпочне нову сторінку в історії темряви, сутінків, крові та аморальності!". Продюсери замовили зовсім не дешеву студію на два місяці - листопад та грудень, а вже в січні почнеться зведення матеріялів. Спонсори Deathstars сподіваються на великий успіх данної платівки, а фанати спокійно очікують нових витівок ексцентричних шведських музик.

Gothic Dance Vol 0.1

Надоели дорогие и пафосные вечеринки? Желаете просто расслабиться и замечательно провести время с друзьями или найти новых? Танцевать, веселиться и не думать о проблемах – не правда ли?!

Как показывает практика, большинству людей именно подобного и не хватает. UAGoth Community решило пойти на своеобразный эксперимент и представить вам серию вечеринок под названием "Gothic Dance". Перед нами стоит простая задача – доступный вход, недорогой бар и музыка, заставляющая вас провести всю ночь на танцполе. Только dance, alcohol & sex – остальное оставляем дома!

Не стоит изобретать колесо. Главное - просто и доступно. "Gothic Dance Vol 0.1" – проверка публики на желание адекватно воспринимать подобные мероприятия и на них приходить. Цена 15 грн. – она доступна каждому, школьникам и студентам, и дает возможность хорошенько насесть на бар, чтоб почувствовать легкость в голове и желание провести всю ночь на танцполе. Все просто – музыка и танцы… Остальное зависит от вашего желания и возможностей. Ничего лишнего.

День: 30 ноября 2007Место: клуб "Прайм" (Киев, Кудрявский спуск, 5-б)
Время: 21:00 - 6:00Цена: 15 грн.DJ's: Quake, Lissa, Fallen Weeper, Ariana, Griboedova, Gargarroth, UnkillerED

20.11.07

IN MY ROSARY: світ емоційних переживань, стильного холодного вокалу, гарячого драйву гітар та синтезатору

Гурт In My Rosary з’явився в Німеччині в листопаді 1990 року як тимчасовий проект Ральфа Джесека та Дірка Лакоми. Попри початковий задум і фінансову невигідність проект існує досі і радує своїх шанувальників якісною музикою. За 10 років праці дует випустив велику кількість демо-записів, 5 дисків, багато пісень ввійшли до різних збірок. Останній альбом 'Your World Is A Flower' вийшов у світ у лютому 2004 року, його почули в Європі, Америці, Канаді, Аргентині, Росії й Україні. Критики одноголосно схвалили цей диск, але розбіжності викликав стиль, у якому грають музиканти. Яке визначення йому тільки не давали: darkwave, dark folk, навіть dark pop. Вони непередбачувані – невідомо чи існуватиме гурт завтра, тому я не хотіла впускати можливість взяти інтерв’ю в Ральфа та Дірка.

ТЕКСТ: Антоніна
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Декілька слів про зародження гурту...
Ральф: Проект зародився в 1991, коли Дірк і я вирішили створити одну платівку. Я й уявити собі не міг, що In My Rosary буде існувати далі, але ми виявили, що в нашому співробітництві криється набагато більше потенціалу, ніж ми думали спочатку. Ця платівка вийшла в світ у 1992 тиражем 10 екземплярів, потім нам неочікуванно запропонували контракт і т.д. і т.п. Варто згадати, що In My Rosary – це не гурт, а всього лише проект. Це означає, що традиційного продовження не буде. In My Rosary існує тільки під час запису альбому. Після цього гурт розділяється. Тому для нас це тимчасова арена для наших ідей. Таким чином, народження гурту відбувається знов і знов.

Деякі критики не впускають шанс порівняти вас з Depeche Mode. Як ви до цього ставитесь?
Р: Як до компліменту, незважаючи на те, що до цього стилю ми себе ніколи не відносили. З повагою до Depeche Mode, Мартін Гор писав гарну музику в минулому, так що хай порівнюють, нам це лестить.

Ви робите щасливими своїх фанів тим, що кожний ваш альбом, забитий по зав’язку треками! Це так заплановано чи вас заносить під час роботи? В чому задум?

Р: Ми ніколи нічого не плануємо. Оскільки In My Rosary – тимчасовий проект, то до кожного альбому ставимося як до останнього. І кожна платівка – це завершення конкретного етапу, до того ж вона повинна включати в себе майже всі ідеї, які нас відвідали під час запису. Тому наші альбоми, можливо, більш набиті, ніж у інших музикантів. Одного разу ми вирізали один трек і я досі про це жалкую.

Багато музикантів стверджують, що сучасної електронної сцени не існує, всі гурти існують вже давно і нічого нового не виходить.
Р: Не варто бути такими категоричними. Є цікаві гурти, але лінія між електронною і танцювальною музикою не дуже чітка. Тому багатьох музикантів просто не відносять до цієї сцени. Але можу відмітити, що оновлення в електронній музиці не відбуваються. Нові виконавці більш акцентують увагу на старих відомих гуртах, це одна з причин, чому вони досі на плаву. Але я думаю, у кожного жанру свої проблеми.

Який ваш улюблений альбом?
Р: Мій незмінно улюблений альбом “Pornography” The Cure. А улюблений на данний момент – “Odyssey” Fischerspooner.
Дірк: Завжди останній.

Що ви відчуваєте, коли співаєте чи пишете музику? Вам ніколи не набридала ця робота? Яка у вас є альтернатива музиці?

Р: Звичайно, інколи я себе запитую: “Нащо я все це роблю?”. Головним чином таке буває під час запису, тому що я завжди сумніваюсь з приводу всього, завжди не вдоволений своєю роботою. Це не жарт. Але з другої сторони, я не можу зупинитись. Не питай мене чому... Я не можу сказати. Врешті-решт, я завжди радий, що витримав. Ще інколи виникає це питання, коли доводиться мати справу з людьми, які не можуть зрозуміти нашу музику в тій мірі, на яку ми заслуговуємо. На концертах, наприклад. Це може бути дійсно жахливо. Але в мене немає альтернативи. Я люблю робити музику.
Д: Взагалі-то музика для нас не робота, а пристрасть. Зрозуміло, що інколи нас від неї нудить, особливо після релізів альбомів та схвальних відгуків від критиків, хоча ми багато не продаємо.

Одного разу я наштовхнулась на таке визначення вашого стилю: “Світ емоційних переживань, стильного холодного вокалу, гарячого драйву гітар та синтезатору”. А як ви особисто можете охарактеризувати вашу музику?
Р: Дуже хороше визначення. Навіть додати нема чого.
Д: меланхолічний dark-wave-pop.

Вам коли-небудь було соромно за якусь пісню чи концерт?
Р: Ні. Звичайно, деякі пісні чи концерти могли б бути кращими, але це нормально. Це частина нашої історії, те що ми самі зробили.
Д: Мені також ні. Кожна пісня, кожен концерт має свою історію. Озираючись назад, ми, можливо, щось зробили б інакше, але немає нічого, чого б ми соромились.


Які у вас ще є проекти окрім Griffin’s Fall? Як вони відрізняються? Вам не вистачає In My Rosary для самовираження?
Р: In My Rosary - це In My Rosary і завжди звучатиме як In My Rosary. Інакше немає сенсу робити. Інколи виникають ідеї, які не можеш втиснути в рамки конкретного стилю, тому треба шукати інші шляхи для їх реалізації. До 2001 року в мене була група під назвою Derrière Le Miroir, яка за звучанням була трохи легше за In My Rosary. Щось на зразок класичного Wave Pop з домішками жіночого вокалу та відлунням “The Cure”. В 2003 Дірк заснував новий проект разом з Тобиас Биркенбайл (DNS, Dracul), деякими сесійними співачками та співаками, під назвою Lakobeil. Так як музику написав Тобиас, то проект зовсім не схожий на In My Rosary. Це геть зовсім інше – суміш елементів джазу, шансону, вейв. Минулого року я зробив ще один проект Mary’s Comic. Основним чином через те, що накопичились вірші, які я хотів покласти на музику. Звичайно це не можна було зробити в межах In My Rosary, бо Дьору у нас головний поет. Mary’s Comic - не така романтична як In My Rosary, в ній побільше електрики і гітари. Альбом “Perfect Vacation” вийде наступного року.

Ви сперечаєтесь щодо музики?
Р: Ні. Інколи ми обговорюємо деякі деталі, але взагалі ми завжди в усьому погоджуємося. Можливо це залежить від того, що ми не справжня група, як я згадував раніше. Ми – проект, що означає співпрацю через наш талант. Дьору відповідальний за лірику, а я за музику. Ми поважаємо один одного, і знаємо, що цілковито можна покластися на колегу.
Д: Не дуже. Як вже сказав Ральф, ми обговорюємо пісні і разом приходимо до спільного рішення, яке ми обидва приймаємо.

Чи може група бути некомерційною, якщо вона випускає альбоми і в неї є фани, які готові купляти CD, квитки на концерт. Чи вважаєте себе відомими і комерційно успішними?
Р: Ні, не тими не іншими себе не вважаємо. Принаймні у комерційному сенсі. Але це нормально, оскільки про це і не думаємо. Ми завжди відмовлялись грати в бізнесову гру, створюючи якийсь модний імідж чи кидаючись кліше, щоб на нас звернули увагу. В комерційному сенсі це тупо (запитайте в нашої рекордингової компанії!), але In My Rosary завжди був важливішим для нас, ніж бізнес. Щодо першої частини питання: це залежить від самого визначення “комерційний”. Особисто для мене, це вимірюється не стільки в грошах, скільки в самій подачі, в намаганні задовольнити масу, наприклад, наслідувати модні тенденції. Але це, зрозуміло, не те, що ти мала на увазі. І не дуже чесно запитувати таке в музиканта, тому що відповідь ніколи не буде об’єктивною. В будь-якому разі... Я вважаю нормальним те, що люди підтримують артиста, купуючи його диски, якщо вони їм подобаються. Це ніби спосіб показати, що ти цінуєш його. Але ненормально те, що індустрія з цим зробила. Ось в чому проблема. Ціни невиправдано високі ціни. Не вірте скарженням компаній, вони заробляють мільйони доларів в рік. В іншому випадку вони не змогли б інвестувати вісім мільйонів в новий альбом Мадонни. Коли Інтернет став повноправним ЗМІ, я сподівався, що він стане альтернативним видом само-розповсюдження. Але я помилився. Спільне користування файлами, mp3 культура стали недостойним мистецтвом. Музика є доступною цілодобово. Тому я все ще купляю диски гуртів, які мені подобаються. Я вважаю, що вони того варті.
Д: Ми некомерційні, ми ніколи не заробляли набагато більше грошей, ніж ми витрачали на запис альбомів.

Як вам кавер, зроблений Kutna Nora на пісню “Why we cried”?
Р: Нам дуже сподобалось. Kutna Nora – талановитий гурт, для нас це честь, що така група попросила нашу пісню.

Яким письменникам, режисерам, музикантам віддаєте перевагу?
Р: Це залежить від настрою. Взагалі мені подобається творчість французьких екзистенціалістів: Сартр і Камю, а ще – Кафка, Достоєвський, Шопенгауер, Дональд Дак і класичні детективи 1930-1940 років. Мій найулюбленіший режисер Тім Бартон. Люблю слухати таких музикантів, як The Cure, Joy Division та The Essence (як згадка про молодість), Paul Roland, The Faint, Fischerspooner, The Editors, Mesh, Mount Sims та Die Aerzte.
Д: Книги – Р.Бредбері “Наближається біда”. Режисер – Девід Лінч. Музиканти – DCD, Siouxsie & the Banshees, etc.

Як би ви могли заспівати з будь-якими двома музикантами (живими чи мертвими), хто б це був?

Р: Siouxsie Sioux і Ian Curtis
Д: Peter Murphy (Bauhaus), Lisa Gerrard (Dead Can Dance)

Розкажіть про останні новини, плани на майбутнє.
Р: На даний момент ми працюємо над альбомом “15”, який, сподіваюсь, вийде влітку. Крім цього, ніяких планів немає.
Д: План один – вижити.

Розкажіть про альбом “Your world is a flower”. Що вам у ньому подобається? Як ви можете переконати людей послухати його? Який ваш світ?

Р: “Your world is a flower” – це подорож в історію музики. Ви можете почути чисті акустичні пісні та електронні, сумні романтичні та оптимістичні. Ми пропонуємо широкий вибір емоцій. Ось чому він нам подобається: він справжній. Такі рекомендації можу дати. Наш світ це той, в якому ми живемо. Або скажу точніше: в якому нам доводиться жити.

Будь ласка, оберіть якусь пісню, і опишіть картину, яку вона в вас викликає.

Р: “Suicide Commando” by No More – спогад з молодості про гарну дівчину та наш сором’язливий поцілунок на танцполі.
Д: Siouxsie & the Banshees “Melt” – пара закоханих голяком лежить на кривавих простирадлах.

Коли-небудь чули українські групи?
Р: Можу сказати, що так, оскільки робив ремікс для darkwave групи Stillife

Взагалі-то Stillife з Росії...
Р: Упппс... Вибачте мою географічну необізнаність. Мені соромно... (через тиждень.-примітка редактора) О, я слухав МР3 Fleur! Дуже сподобалось!

Плануєте відвідати нас з концертами?
Р: Із задоволенням, але ніхто не запрошує.

Що таке ґотика?
Р: Модний молодіжний рух.
Д: Просто слово, яке часто вживають при позначенні групи людей, але ніхто точно не знає, що воно означає. Для мене, це стиль музики.

Пару слів українським фанам...
Р: Сподіваюсь з вами колись зустрітись!
Д: Будьте обережні наближається біда!

NACHT ANGST: музика як виклик

Ви неодмінно маєте прочитати це інтерв’ю! Чому? По перше, музика "Nacht Angst" – це дивовижна суміш електроніки, індастріал та інструменталу з глибоким змістом пісень. По друге, це ексклюзивне інтерв’ю, тому що це німецьке тріо невідоме на своїй Батьківщині, а в Україні їх чули одиниці. По третє, це вдвічі ексклюзивне інтерв’ю, оскільки це перше інтерв’ю "Nacht Angst"! І наостанок, ви можете зробити свій вклад у творчість німців. На мої питання люб’язно відповідав Декстер...


ТЕКСТ: Антоніна
ПУБЛІКУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ

Декс, розкажи як все починалось...

У липні 2004 року до мене з Селлом причепилася цікава ідея писати музику. Ні я ні Селл ніколи цим не займалися, тому для нас це було щось схожим на виклик. Цей задум ніяк не хотів звільнити наш розум тому довелось купляти синтезатор і творити. Перша пісня "Armageddon Gummibärchen" – монотонна, але кумедна – народилася за 3 години. Після цього спробували зробити щось складніше зі справжньою мелодією. Ми запропонували нашому доброму другові лАуС приєднатися до гурту. І вже разом під назвою "Nacht Angst" записали першу «серйозну» пісню "Code Red" за 4 тижні.

Ви виступаєте наживо?
Ще ні. Ми б залюбки, але у нас поки ще немає ні обладнання ні знання як можна зіграти пісні NachtAngst наживо. Ми грали акапелло разом з "Armageddon Gummibärchen", хоча... :) Сподіваємося, що найближчим часом таки вдасться це зробити.

Розкажіть про сам процес запису. Чи використовуєте ви під час запису живі інструменти чи все робить комп’ютер?
Майже все заслуга комп’ютера – хоча деякі моменти мелодії граються на синтезаторі наживо – ми записуємо міді-файли (Musical Instrument Digital Interface – цифровий інтерфейс музичних інструментів), що дає змогу потім коректувати запис. В майбутньому хочемо додати справжні гітари, вокал та скрипку.

Деякі пісні схожі на саундтреки до кінофільмів... Може спробуєте запропонувати їх кіностудіям?

Ні, нізащо. Ми просто аматори, а кіностудіям потрібні професіонали. Також я не можу уявити якому жанру підходять наші пісні. Вони не досить моторошні для фільмів жаху, але водночас, я не можу уявити, щоб Хю Грант цілував Джоді Фостер під "Born to kill" ;o). Якщо – за якихось смішних обставинах – кіностудія щиро зацікавиться нашими піснями, навіть не знаю як би ми відреагували. Думаю, визначним фактором був сам фільм. Ми не захотіли б, щоб наша творчість була пов’язана з негідними фільмами.

А хто ви по професії?
лАуС – студент факультету фізики університету Karlsruhe (так! Є ще люди, які вчать фізику!). Селл - завхоз у молодіжному центрі, а я програміст, спеціалізуюсь на веб-дизайні та графіці. :o)

У вас є альбом?

На жаль ні, тільки 2 електронних видання: "Code Red" і "Bushwhacker's Dance".
Перше "Code Red" вийшло тому, що ми вирішили, що маємо вдосталь пісень, які можна випустити як знак життя. На сьогоднішній день можу сказати, що більшість пісень та реміксів на цьому альбомі нормальні, але крім "Code Red" і класичної "Prelude" нічого записувати знов не будемо.
Bushwhacker's Dance з двома реміксами та "Schwarze Puppen" відображає наше ставлення до війни.
Наше перше «справжнє» демо вийде «коли буде зроблено», але я з радістю можу повідомити, що 60-70% матеріалу готове.

Як люди у Німеччині дізнаються про вас?
Ми нічого особливого не робимо для цього – у нас є сторінка http://www.myspace.com/nachtangstmusic та сайт http://www.nachtangst.de. Більшість людей, які чули пісні "Nacht Angst" – наші друзі, а деякі отримують нашу музику через різні спільноти, в яких ми іноді тусуємося.
Також нас можна знайти на збірці, яка називається "Taktfrequenz ". Це диск з вечірки, на якій ставили "Born to kill"...
Все ж можу сказати, що у нас небагато прихильників, тому що ми невідомі. Хоча, чесно кажучи, ми і не докладали зусиль, щоб стати популярними тому, що а) у нас немає альбому; б) на нашу думку, не такі вже ми й класні, щоб бути популярними :o)

Що для вас значить "Nacht Angst"?
Хмм... Та ми просто хотіли повеселитися... а тепер це частина нашого життя. Здорово писати музику і ми створюємо пісні, які мають особливий зміст для нас, мелодії, які зачіпають нас. Більшість наших пісень дуже прості, але ми віддано працювали над ними місяцями. Інколи ми хочемо розповісти історію, а інколи – постьобатися та надрати комусь зад.
Цей гурт – результат суміші трьох друзів (з дивними та різними уподобаннями в музиці) з клавішними та синтезатором, ось чому він такий особливий. Ти можеш розважитися з приємними тобі людьми. :o)
Але з іншого боку, якраз в цьому і полягає причина, чому у нас так мало пісень: це скоріше як хобі.

Питання щодо вашої назви ;) як вона прийшла вам у голову? Ви вважаєте, що ваша музика схожа на nacht angst?

Зараз поясню... Nacht Angst означає “нічне жахіття”. Це розлад сну, який характеризується страхом, жахом та тимчасовою нездатністю прийти до тями. Кожна наша пісня може здатися на перший погляд простою, але якщо вслухатися, то перед вами відкриється комплексна, складна та заплутана історія. Нічний жах залишає тебе з дивним відчуттям у животі – отже наша музика повинна теж мати такий вплив, якщо ви зможете потрапити у саму серцевину ритму та шуму.

З якими гуртами ви спілкуєтеся? Кого поважаєте?
Ми дружимо з багатьма музикантами з усіх точок планети: Олександр (Samsas Traum), Клавдіо (Psycho Luna), Пол Роланд, Клаус (Borderline Bizarre)…
Також, є декілька гуртів та музикантів, які заслужили нашу повагу: Creature Feature, Pretty Balanced, The Bloodsucking Zombies…ах, цього буде вдосталь ;o)

Чи збираєтесь розвиватися? Яке майбутнє у Nacht Angst: гурт для друзів, хобі, робота на пів ставки, світові зірки?
Протягом останніх декількох місяців у нас було дуже мало часу на розвиток гурту, але ми плануємо завершити наш дебютний альбом якомога скоріше. Також ми працюємо над новим матеріалом (який вас гарненько сколихне). Не знаю чи станемо ми колись зірками – та мені особисто це байдуже. Ми робимо музику, яка в першу чергу подобається НАМ – хоча сподіваємося, що на світі є люди, яким також до вподоби наша творчість. Наша аудиторія дуже дуже маленька на теперішній час, тому важко сказати чи знайдеться достатня кількість слухачів, які б захотіли вивести Nacht Angst з рівня “гурту для друзів”.

Чи цей склад навічно? Чи є ідея прийняти нових учасників до складу гурту? Наприклад, добавити живі інструменти, вокал?

Оскільки я не знаю які сюрпризи підготувало нам життя, не можу сказати напевно. Якщо ми познайомимося з талановитими людьми, то, звичайно, не виключаємо можливості прийняти їх до себе, щоб наблизити звучання до нашого бачення музики, що на даний момент в силу технічних та наших особистих недоліків не можемо досягнути.
Також, ми б хотіли запропонувати співпрацю музикантам, які зацікавлені у реміксуванні або запису нових пісень разом. Просто зв’яжіться з нами через сайт Nacht Angst.

Розкажи будь ласка про пісню “Red Code”, історію створення, зміст…

Ми намагалися зробити пісню з серйозним змістом. “Code Red” одна з чотирьох пісень, направлених проти тупості війни – і, так, вважаю, що чотирьох Nacht Angst-анти-воєнних-пісень достатньо для нас на найближчі декілька років. Існує багато проблем, про які ми можемо написати пісні у майбутньому.

А де ви записуєтесь?
У нашій домашній студії. Вона невелика та непрофесійна – але все ж працює!

Хтось з вас займається ще якимись проектами?
Так. Селл та я займаємося “Armageddon Gummibärchen” (http://www.myspace.com/armageddongummibaerchen) – електро-гурт з дивним німецьким вокалом – тільки для справжніх злочинних голів з поганим музичним смаком. Туди ми виплескуємо все наше почуття чорного гумору – деякі люди кажуть, що ми підіймаємо жорсткі соціальні проблеми... можливо так воно й є... хто знає? ;o).

Якщо б у вас була можливість жити в будь-який період історії, який би ви обрали?
Хмм... важко сказати. Я б не хотів жити в інший час, але, думаю, взяв би двох тижневу відпустку у Вікторіанську епоху. Цікавий був би досвід... вулиці Лондона, контраст між шиком та злиднями, мода... та ей, хто зна, можливо б я дізнався ким насправді був Джек (Потрошитель - ??)! Ха ха.
Селл хотів би повернутися у 30-ті (20 століття) і зустрітися з великим гангста-боссом Аль Капоне.
А лАуСу. Власне, і тут непогано живеться, тому не відчуває великої жаги до мандрівок у часі. Але, якщо б довелось вибирати, то це б були 20-ті роки (20 століття) та тільки не надовго... все таки після цього наступили погані часи. Він вважає, що ці роки були досить цікавими: багато чого сталося та змінилося.

Уявіть, що ваші пісні – це картини. Як би ви описали ці полотна? Які кольори, форми та стиль?
Тоня, дуже миле питання. На мою думку це був би дадаїзм. Чорне та біле, дуже хаотичне – з доторком червоного, пурпурового та срібного. Наші пісні повинні віддзеркалюватися у картинах, а оскільки, на мою думку, вони належать до різних стилів, то і картини мають відрізнятися один від одного.

Чи є хоч крихта надії, що ви поїдете у міжнародне турне? Більш того, поцікавлюсь чи можна розраховувати побачити та почути вас в Україні?
Зараз ми більше студіо-гурт, аніж живий. Але як я згадував раніше, нам потрібні будуть місяці практики та навчання перед здійсненням великих задумів дати живий концерт... Але, якщо ми колись вийдемо на велику сцену, то, звичайно, не оминемо Україну.

І наостанок декілька слів нашим читачам та вашим майбутнім прихильникам :)
Якщо вам подобається те, що ви чуєте, будь ласка, заходьте на наш сайт та залишайте свої повідомлення – будемо раді почути вас! А зараз... закиньте все та йдіть розважатися!

ІНФО
Склад:
лАуС - клавішні, МІДІ, виготовлення диску, монтаж;
Декстер – клавішні, монтаж, ефекти, семпли;
Селл - монтаж, ефекти, семпли.

Сайт: www.nachtangst.de