Нам 3 роки!

31 березня "Сакратуму" виповнюється три роки!
Вітаємо усіх тих, хто витратив свої безсонні ночі на написання, редагування, фотографування, верстуванняі, а, головне, читання нашого журналу!
Робота над наступним номером кипить, тож далі буде.

Наш короткий життєпис викладений тут:
Українською
По-русски

Реклама у журналі "Сакратум"

Шановні партнери!

Редакція журналу "Сакратум" пропонує вам рекламувати свою продукцію або послуги на сторінках нашого видання.

Переваги розміщення реклами у нашому журналі:

"Сакратум" має числених прихильників і хорошу репутацію серед неформальної молоді. Продається у більшості регіонів України. Також розповсюджується на рок-концертах та тематичних вечірках. Маємо широке представлення у інтернеті. Співпрацюємо із впливовими концертними агенціями.

Періодичність: 4 рази на рік
Тираж: 1 000
Роздрібна ціна: 30 грн
Кількість сторінок: 68
Час виходу 8-го номеру: квітень 2009
Цільова аудиторія: молодь віком 18–30 років

Вартість розміщення рекламного оголошення - від 150 до 550 грн.
Детальніше - за мейлом: sacratum( @ )gmail.com

На правах реклами

Наші Львівські партнери:

Журнал Sacratum у Луганську

Із 21 березня журнал Sacratum можна придбати у Луганську.
Завітайте до магазину Metal Shop "Blast" і оцініть наш 5 і 7 номери.
Дякуємо за допомогу у розповсюдженні Катерині Ingoda Золотарьовій.

Концерт гурту "Чорна Перлина"

Запрошуємо усіх на концерт гурту "Чорна Перлина"!
5-го квітня у арт-кафе "Чеширський Кіт" відбудеться виступ команди "Чорна Перлина".

Початок концерту о 20:00
Адреса: вул. Скляренка, 9.
Телефон арт-кафе: (044) 428-27-17.
Вхід - 20 грн.

У программі також бере участь гурт "За Край".

Для тих, кто не знає:
"Чорна Перлина" (http://chornaperlyna.org.ua) поєднує альтернативний рок із яскравим українським фолком, і додає до цього жорстку ритм-секцію, мелодійний жіночий вокал, лірику скрипки та трохи справжнього джазу.

22 січня 2009 року гурту виповнився один рік. За цей час колектив не лише активно працював над новими піснями і брав участь у різних заходах, але встиг потрапити до фіналу ювілейної "Червоної рути", яка відбудеться восени цього року у Чернівцях.

Постер якого українського гурту ви би повісили в себе вдома?

Постер якого українського гурту ви би повісили в себе вдома?

Редакція журналу "Сакратум" провела опитування серед учасніків своєї групи у мережі "ВКонтакте" про плакати українських музиканів. Питання звучало так: "Постер якого українського гурту ви би повісили в себе вдома?" Мета опитування – визначити, постер якої нашої команди додавати до 8-го номеру журналу "Сакратум".

Перелік можливих варіантів відповіді складався із 15 українських команд, які є активістами вітчизняної "темної" сцени. Ми не включили до списку гурти "Холодне Сонце", "Dust Heaven" та "Angel:Cry" через те, що їх світлини вже були на сакратумівських плакатах.

Кожен учасник опитування міг обрати лише один варіант відповіді. Інші свої уподобання можна було висловити у спеціальному розділі "Обговорення". Загалом за 5 тижнів січня і лютого цього року у опитуванні взяли участь 296 чоловік.

Лідерами рейтину стали гурти "GrimFaith", "Crazy Juliet" та "Полинове поле". Трохи менше голосів набрали команди "Тінь Сонця", "Fleur", "Кому Вниз" та "Inferno". Закривають першу десятку лідерів гурти "Вінки", "Вій" та "Оркестр Янки Козир".

У обговоренні фани українскої важкої музики також висловлювалися за постери таких команд, як Audi Sile, Cарitоllium, DarkStar, Fakultet, Fleshgore, Freddy Marx, My Personsonal Murder, Nokturnal Mortum, Pictures Inside Me, Sociophobia, SЮR band, Total Harmonic Distortion, Vanilin, Веремій, Даха Браха, Димна Суміш, Замкова Тінь, Ірій, Мартові, Мерва, Чур.

Врахувавши результати опитування редакція "Сакратума" вирішила до наступного номеру журналу додати постер гурту "GrimFaith".

Текст прес-релізу:
http://docs.google.com/Doc?id=dhrzmspk_62gs4ktpfj

Sacratum #2 у мережі

Доброго дня, шановні читачі!

Якщо вас цікавить історія журналу "Сакратум", то маєте можливість проглянути у Інтернеті наш 2-ий номер. На жаль, електронна версія журналу не зберіглася, тому ми виклали у веб-альбом скани сторінок. Подивится їх можна за посиланням:

http://picasaweb.google.ru/sacratum/Sacratum2?feat=directlink

Новий "if" від Diary of Dreams

Символічно, в п'ятницю тринадцятого (13.03), світ побачить чергове дітище Diary of Dreams. Вийде новий альбом "if" на лейблі Accession Records. Як кажуть самі музиканти, кожна композиція на диску розповідає власну історію. Що ж, в цьому на власні вуха можна буде переконатися вже незабаром. Платівка буде доступна у двох варіантах: звичайний та лімітований реліз із бонус CD "g(if)t", укомплектований буклетом на 48 сторінок.

Трекліст:
01 the Wedding
02 Requiem 4.21
03 Odyssey Asylum
04 Poison Breed
05 Wahn!Sinn?
06 the Colors of Grey
07 Choir Hotel
08 the Chain
09 King of Nowhere
10 21 Grams of Nothing
11 Mind over Matter
12 Kingdom of Greed

Бонус CD "G(if)t":
01 Momentum
02 Regicide
03 the Saint
04 Never tell the Widow

Джерело: http://muzbit.blogspot.com

Lacrimosa: чотири роки опісля

Новий диск Lacrimosa, "Sehnsucht", який музиканти позиціонують як продовження попередньої платівки "Lichtgestalt", побачить світ 8 травня на лейблі Hall Of Sermon. Нагадаємо, попередній реліз гурту вийшов чотири роки тому. Майбутній ж, своєю чергою, Вульф та Нурмі прокоментували наступним чином: "музичне та емоційне наповнення альбому повністю відповідає назві, яку можна перекласти як палке бажання". Послухати тізер до "Sehnsucht" можна на офіційному сайті гурту.

Джерело: http://muzbit.blogspot.com

Как «Тролль гнул ель» в Киеве

7 марта, накануне коммунистического праздника всех дам, в Киеве состоялся концерт известной российской фолк-рок-группы «Тролль гнёт ель» из Санкт-Петербурга. Произошло знаменательное событие в клубе «Queen Bee», что на Оболони.

Помещение, как для концерта такого масштаба, несколько тесноватое. Столики, к примеру, были полностью заняты, и народ сидел где ни попадя. Однако все, кто хотел прийти и повеселиться, поместились и станцевали на славу. Публика пришла довольно разношерстная – от готов до металлистов и представителей «ирландской» тусовки. Однако и готы, и металлисты показали осведомлённость и, не побоимся этого слова, искушённость в ирландских танцах, что весьма и весьма радует.

Сами «виновники торжества» припозднились минут на 20, однако, по сравнению с концертами прочих «звёзд» это за опоздание не сочтём. Впрочем, за лишние 20 минут публика успела основательно накачаться пивом («пивной фолк», как-никак…).

На сей раз торжественно презентовался новый, 4-й альбом группы «1516\Орден пресвятого хмеля». Группа выступала в привычном средневековом антураже – в балахонах (флейтистка Джетра – в капюшоне, почти полностью скрывавшем лицо в слабом освещении). Вокалист и гитарист Тролль был «чертовски рад» всех видеть и несколько раз пил за здоровье публики из старосветской пивной «пинты». Басист и скрипач просто делали свое дело, причем делали знатно. Звук был отличен, проблемы со звуком испытали только сами музыканты, у которых что-то разладилось с одним монитором. Организаторам пришлось отгонять от хрупких проводов очень уж развеселившуюся публику…

Концерт состоял из двух отделений, в перерыве ставили «Finntroll» и прочий суровый металл с вкраплениями этнических мелодий. «Тролли» успели отыграть много новых песен и большинство хитов фолкового танцпола предыдущих лет: «Праздник Похмеляйнен», «Конец осени», «Верная пинта», и даже некую новую, очень заводную песню, на которую группа успела написать только музыку, еще не придумав текста.

Группа известна заводными мелодиями, навеянными ирландскими традициями, причем в собственной, своеобразной интерпретации. Вистл сочетается у «Троллей» с гитарным драйвом, бас-гитарой, скрипкой и чисто «роковыми» приемами барабанщика. Тексты – о некой выдуманной стране, где есть, понятное дело, тролли, любящие выпить булочники, «горькие пьяницы», находящие денежное счастье в лужах, и прочие колоритные персонажи. «Пивной фолк» – потому что акцент у многих песен именно на действиях в состоянии сильного алкогольного опьянения. :-) Довольно странно поначалу слышать подобный «фолк» на русском, но поскольку в 90-х в литературе уже успело закрепиться «русское фэнтези», то почему бы не существовать и «русской ирландской музыке»?

Народ устроил феерический слэм и танцы-хороводы, стены клуба сотрясались от дружного «Тролль гнёт ель!!!» в ритм с бас-бочкой. Особо повесели всех менеджер группы Андрей Скурихин, который помогал группе исполнять песню «Недоконунг» оригинальным образом: разделся до пояса, обнажив монументальные татуировки, и разделил зал на 2 части – кричащих «Лей, лей!» и «Пей, пей!». Номер прошел на «ура».

«Тролль Гнёт ель» вживую звучат потрясающе, никакая запись не передает той атмосферы, которую они создают своей игрой. Группа отыграли 2 песни «на бис» в придачу к двум отделениям и оставила фанатов обессиленными и счастливыми.

Олег Андрос

«Combichrist» у Києві зламали мікрофони і закидали публіку пляшками

Спроба «переселення» techno body music з андерграундного «Прайму» в «Бінго» закінчилося поламаною «зірковими гостями» апаратурою і багатотисячними збитками…

6 березня в київському клубі «Бінго» виступив норвезько-американський гурт «Combichrist». Група, заснована у 2003 р. норвежцем Енді ЛаПлегуа (Andy LaPlegua), вважається легендою техно-сцени та співає на теми сексу й насильства із переважанням ненормативної лексики. Схожі представники «темної сцени» приїжджали до Києва минулого року – ними були мексиканці «Hocico». Однак тексти вихідців з «третього світу» виявилися більш осмисленими, виступ цікавішим, а енергетика – потужнішою, ніж у «зіркових» американо-норвежців… Однак про все по порядку.

Захід дістав назву «Techno body fest». Нелегку справу його організації узяли на себе спільноти Ukrainian-Synth-Community, Kiev-Dark-Promotion та Postindustrial.in.ua за підтримки Bangin Beats Promo. Певно, за задумом організаторів, чим більше було проанонсовано груп, тим більшим мав бути прибуток, тому на фест було запрошено 7 гуртів з Росії та України та один – з Великої Британії (на додаток до «зіркових» хедлайнерів). Була обладнана друга сцена, де мали виступати хардкор- та спідкор-діджеї. Згадані напрямки електронної музики вважаються «екстремальними» та «непопсовими» через дуже швидкий ритм (швидкість bpm – більше 200 ударів на хвилину). Тому й обладнали дві сцени на всі смаки – для тих, кому не подобався TBM та EBM на «головній сцені», альтернативою мали стати хардкор-ритми.
Однак не так сталося, як гадалося.

Почалося дійство о 20:00 (хоча початок і був заявлений на 18:00). Декілька треків відіграла московська DJ Jana Dark, потім на сцену вийшов гість із Волгограда – gothic-EBM-проект «Holocoder». Цього разу гурт приїхав лише у складі вокаліста, що співав під мінус, роль клавішника виконав ноутбук. Команда виконує пісні на військову тематику, називає свою творчість «музикою сталінградського танцмайданчика» та доповнює погрозливі мелодії рикаючим вокалом. Склалося враження, що на січневому виступі в клубі «Прайм» (на вечірці «Industrial explosion») гурт прозвучав набагато потужніше та енергійніше (мабуть, особливості звуку «Бінго»). Однак заміксовані військові мелодії та стрибаючий по сцені вокаліст трохи розігріли публіку, і настала черга гостей з Великої Британії – «Cyberside».

Поки група налаштовувалася, ведучий заходу – МС Dog – виголосив невелику промову на тему «всі ми живемо у сраці, і країна наша – повна жопа, але інколи до нас і такі групи приїжджають… Welcome to Ukraine, Cyberside!»

Гурт порадував своєю нестримною енергією. Грали суміш євро-трансових мелодій, EBM-ритмів, зіграних на драйві гітарних рифів та синтпоп-вокалу. Позитивна та оптимістична музика, особливо якщо порівняти із звучанням гурту, який грав після британців. Хлопці нагадали своєю зовнішністю інших веселих європейців – «Scooter»: блондинисті клавішник та вокаліст, схожі рухи та ефектні пози, ті ж самі ритми… Повне дежа вю почалося, коли група виконала «Rebel yell» Біллі Айдола, пісню, котра крутилася на радіо протягом 90-х років саме завдяки «Scooter». Що ж, автор не почув цього хіта на концерті «Scooter» у 2004 році, а ветеран панку Біллі Айдол в наші краї не прагне приїздити, тож порадувала і така «жива» версія легендарної пісні.
Антураж гурту теж був підібраний вдало: «кібер-одяг» вокаліста та «роковий» імідж гітариста. Єдиним недоліком став знову-таки звук – вокал визвучили, як на мою думку, не належним чином.

Сподобалося ставлення «Cyberside» до публіки – після виступу вокаліст «пішов у народ», потиснув руки усім, хто стояв біля огорожі під сценою, залюбки роздав автографи, подався до бару… Very nice, «Cyberside»!

Далі розпочався сет DJ Sect (Москва), потім паузу заповнювали незрозумілою музикою, що не мала стосунку до електронної сцени, і врешті-решт на сцену вийшли найочікуваніші гості заходу – «Combichrist».

Відразу ж публіка впала у повне шаленство, яке не стихало до кінця виступу. Щось подібне спостерігалося майже рік тому на «Hocico», тільки з різницею у кількості публіки – на танцмайданчику «TBM-фесту» шаленіло близько 450 чоловік на противагу близько 250 на «Hocico». Присутні співали разом з вокалістом від початку до кінця нескладні малопристойні тексти. Якість звуку у різних місцях залу був різною (особливості апаратури «Бінго»). Під сценою нормально було чутно лише ударні, далі звук ставав об’ємним.

Шаленство почалося з «All Pain Is Gone» – композиції з нового альбому «Today We Are All Demons». Далі зі сцени звучали як відомі хіти, так і малопізнавані треки: «Shut up and swallow», «Today I Woke To The Rain Of Blood», «This shit will fuck you up», «What the fuck is wrong with you» та ін. Обіцяні пісні сайд-проекту Енді Ла Плагуа «Icon of Coil» так і не прозвучали.

З рук ударника на ім’я Джо постійно вилітали в повітря палички, підбирати які доводилося не якомусь привозному техніку, а МС Dog (якому можна через це тільки поспівчувати…). Дві палички після виступу дісталися спраглим сувенірів фанатам.

Другий ударник буквально заліз на свою установку і щосили гамселив по апарату, потім поливав барабани водою, від чого бризки ефектно злітали в повітря. Клавішник від початку до кінця махав дредами, вокаліст бігав сценою та майданчиком перед публікою, але «в руки» фанатам не дуже активно давався. Мабуть, «зірки» дуже боялися повторення історії з Ерком, вокалістом «Hocico», якому московські фанатки розірвали в шмаття штани на минулорічному концерті. Тож «помацати» живу легенду нікому не вдалося.

Виступ тривав близько години, «на біс» було зіграно дві пісні. Взагалі техно «вживу» – цікаве видовище, але рівень подачі, на суб’єктивну думку автора, міг бути набагато кращим. Склалося враження, що група тримається більше на пафосному іміджі, аніж на музиці. На виступі «Hocico» було помітно, що група принаймні має повагу до публіки та вірить у те, про що співає (згадати хоча б пісні мексиканців, присвячені тяжкій долі Третього світу чи забрудненню довкілля). Окрім того, існує різниця між емоціями у виступах груп – якщо на концерті «Hocico» панувала суцільна, хоча й агресивна, радість, то на «Combichrist» домінувала злість. Особливо вона посилилася, коли в публіку почали летіти зі сцени пляшки з водою (і потрапляти досить болісно у відвідувачів, у тому числі дівчат). Цікавим додатком до образу «злих норвежців» стала подарована Енді однією з готес квіточка, яку той одним ударом зіштовхнув зі сцени…

Проблеми з організацією та «настроєм» шоу почалися з третьої пісні. Перед початком оголосили, що фотографувати гурт можна, але без спалаху. Поступово через неясність наказу з-під сцени «попросили» усіх акредитованих журналістів. Потім охорона отримала новий наказ – «фотографувати заборонено». Хто продовжує «піратити» «святе зображення» норвежців – геть із зали та клубу. Мабуть, «Combichrist» вирішили, що вже доросли по «зірковості» до рівня «Scorpions», Брітні Спірс та Христі Агілери…
Автор встиг вчасно сховати фотоапарат, іншим присутнім пощастило менше. В людей відбирали фотоапарати, декількох охоронці витягнули з натовпу, застосовуючи фізичну силу. Ясна справа, ніхто відповідальності за такі вчинки не несе та моральні збитки компенсувати не збирається.

Гурт відіграв приблизно годину та заспівав дві пісні на біс. Потім ударник розламав ударну установку, було залито водою три мікрофони, і «зірки», задоволені життям, полишили сцену.

Далі відбувався повний хаос. У зв’язку з пошкодженням обладнання грати на «головній» сцені було більше неможливо. Поки тривали суперечки зі звукорежисером «Combichrist» про те, хто платитиме за хуліганство ударника (врешті всі збитки «навісили» на організаторів), почав діяти другий танцпол. Його влаштували в клубному коридорі, поставивши там колонки та діджейське приладдя.

Поки в коридорі торгували футболками по доволі «зірковим» цінам, а з основної сцени розбирали та вивозили обладнання, DJ’s щосили виправляли становище. До 5 ранку відіграли сети the_maaaigs, Zen, Hardy Smile і Alex Tune. Хай вибачають мені діджеї, яких я не згадав, оскільки покинув захід раніше, ніж прозвучали їхні сети. «Вживу» зіграли групи «Mind::Shredder» (Україна) та «Prophetic Dream» (Білорусь). Не виступила (як передбачалося, в останнє) gothic-industrial група «Audi Sile». Вдруге після минулорічної спроби провалився концерт московської команди «Virgin Fix» (котрі мали виступити на одній сцені ще з «Hocico»).

З усього того, що звучало на «маленькій» сцені, запам’ятався мікс на пісню «Depeche Mode» «Enjoy the silence», який the_maaaigs ставив разів зо три (на превелику радість публіки) і смішний уривочок посеред техно-сету: «Верховна рада України. Ставиться на голосування Закон України про обмеження продажу алкогольних напоїв. Хто за?..»

Враження щодо зовнішнього вигляду публіки: спостерігалося значно більше різноманіття у іміджі присутніх порівняно з минулорічним приїздом «мексиканських хлопців». Окрім представників кібер-готичного стилю, виділялися представники індастріал-субкультури, а також безліч просто колоритно одягнених персонажів. Смішним нюансом, що ілюструє рівень «дрес-коду» в клубі «Бінго», стала поява в залі після виступу «Combichrist» «пацанчега» в кЭпці, туфлях та шкіряній дубльонці.

До негативних вражень від заходу (окрім перерахованих проблем із виступом «Combichrist») слід віднести не вельми якісний звук та зовсім непрофесійне освітлення на «основній» сцені – прожектори світили просто в очі присутнім, замість того, щоб освітлювати сцену. Годі у таких умовах говорити про якісні фото гуртів. Відсутні були стробоскопи.

До позитивів я відношу те, що довкола була життєрадісна та доброзичлива публіка, а на обох танцмайданчиках відчувалося, висловлюючись пафосно, «духовне єднання» з оточуючими.

Фест залишив дуже неоднозначні враження. Важко сказати, чи приїдуть найближчим часом після демаршу «Combichrist» ще якісь групи світового рівня в жанрі «індастріал» та «EBM». Однак варто визнати старання організаторів в екстремальній ситуації, на яку перетворився фест.

Автор висловлює подяку організаторам за надану акредитацію.

Олег Андрос

Турне соліста "Тіні Сонця"

Пропонуємо вам відвідати сольний концерт Сергія Василюка, лідера гурту "Тінь Сонця". У програмі - акустична програма Сергія, улюблені народні пісні та хіти "Тіні Сонця".

Графік туру:
03.03 - Вінниця, Актова зала Політеху.
05.03 - Хмельницький, театр "Кут" 19:00, прес-конференція 17:30
06.03 - Копичинці, кінотеатр ім. Тараса Шевченка 17:00
07.03 - Чернівці, БКТМ "Автограф" 18:00
09.03 - Івано-Франківськ, клуб "Химера"
14.03 - Луцьк
15.03 - Рівне
16.03 - Здолбунів, "Манго", 19:00
17.03 - Острог
18.03 - Новоград-Волинський
19.03 - Житомир
20.03 - Київ, КМЦ НаУКМА в рамках вечора пам'яті Костя Єрофєєва
22.03 - МІНСЬК, 17-00
24.03 - Чернігів
25.03 - Прилуки
27.03 - Кривий Ріг
28.03 - Одеса
Попередня згода лишається також за Полтавою (26.03), Донецьком, Севастополем, Новою Каховкою, Шишаками. Ведуться переговори з Харковом, Бахчисараєм. Миколаєвом, Херсоном, Дніпропетровськом.

Джерело: http://vkontakte.ru/club772426

Інформація для найвідданіших читачів

Шановні прихильники Сакратуму!

У редації залишилося усього 8 примірників 4-го номеру журналу Сакратум. Встигніть зробити замовлення поштою, придбати номер на Петрівці або ж на розкладках у Львові. Ціна журналу: 20 грн.

У номері ви знайдете:
- Ексклюзивні інтерв’ю із гуртами LACRIMOSA, ILLUMINATE, DEADSTAR ASSAMBLY, DIORAMA, LOWE та GRAY ANGELS.
- Стаття про славетних SENTENCED.
- Історія створення похмурого мультфільму THE NIGHTMARE BEFORE CHRISTMAS.
- Репортаж з мертвого міста ЧОРНОБИЛЬ: 20 РОКІВ ПОТОМУ.
- Оповідь зеленої феї про АБСЕНТ та його відомих шанувальників.
- Розповідь про західноукраїнське місто КРЕМЕНЕЦЬ та його королеву Бону.
- ЦИТАТНИК на тему неминучості самотності.
- Стаття про БАЙКОВЕ КЛАДОВИЩЕ – минуле і сьогодення столичного цвинтаря.
- Інтерв’ю із молодими українськими фотографами AIVEN та SEKHMET.
До четвертого номера журналу додаються:
- ДВА ПОСТЕРИ А3 (Sentenced, Umbra et Imago)
- мультимедійний ДИСК (аудіо та відео матеріал, що люб'язно надані для Сакратуму гуртами Кому Вниз, ВІЙ, Gray Angels, Zeraphine, Eisbrecher, Lowe, Nowhereland, Darzamat та інші)