Ґотична ідеологія

ТЕКСТ: Олексій KLIFF
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #3, 2006-10-19
Ґотичну ідеологію дуже важко визначити з декількох причин.

Спочатку візьмемо романтичний та неоромантичний настрій, який включає в себе пристрасть до темного, містичного, хвороблива уява і т. д. Романтична ґотична новела протягом 19 сторіччя перетворила почуття жаху на комерцію, телеіндустрія у свою чергу зробила з цього розвагу. Балансуючи цим акцентом на настрої, центральним елементом субкультури стає свідома театралізована манірність чи самодраматизація.

Інша перешкода в цьому питанні – аполітична сутність ґотів. В 19 столітті зневага соціальних норм було дуже ризиковою, але в наші часи це сприймається не так радикально. Таким чином, така характеристика ґота, як бунтівливість стала дуже обмеженою. На противагу хіпі чи панкам, ґотична субкультура не має яскраво виражених політичних гасел і закликів до боротьби. Вона більш відзначена наголосом на індивідуалізмі, толерантності до різноманітності, креативності, тенденції до інтелекту, цинічності, іронічного світосприйняття (хоча ці ідеї характерні далеко не всім ґотам). Ідеологія основана більш на естетиці, аніж на етиці та політиці. Однак, у ґотів також можуть бути політичні симпатії до різних партій, починаючи від лівих і закінчуючи анархістами. Але вибір партії залежить не від якогось культурного самовизначення, а від свого власного бачення та почуттів.

Для індивіда приєднання до субкультури може стати дуже вагомим кроком до самореалізації, особливо творчої. Але це може мати і негативні наслідки, особливо для несформованих підлітків. Вагомість ґотики можна довести просто самим фактом, що вона існує й пережила інші субкультури. У книзі Пола Ходкінсона «Ґот: індивідуальність, стиль, субкультура» розглядається культ індивідуалізму, виражений самозахистом. Багато людей не можуть пристосуватися до соціальних норм і знаходять собі притулок у субкультурі серед однодумців. Ходкінсон також показує, як створюється імідж чи особливий статус серед ґотів за допомогою гуртів, ді-джейінгу, дизайну одягу, мистецтву чи журналів.

Релігія

Надприродність, духовність та релігія часто відігріють важливу роль у ґотичній моді, ліриці та мистецтві. Однак, ґотична субкультура відзначається різноманітністю духовних та релігійних вірувань і не сприймає жодних обмежень традиційної системи релігійних цінностей, а навпаки прагне до атеїзму чи новітніх тенденцій. Інтерес у Вічі, неоязичництві, окультизмі виказують все більше людей. Хоча такі традиційні вірування як християнство, буддизм, іслам і т. д. теж мають тут своє місце.

Критика та нетерпимість

Як і представників інших альтернативних стилів життя та музичних субкультур, ґотів переслідують критика та нетерпимість. Це може виражатись як відразливими поглядами, так і насиллям. Зацікавленість ґотів у темах, пов’язаних зі смертю та жахіттями, пробудила тривогу громадськості щодо їх, психічного здоров'я. На жаль, такі думки живляться мас-медійними новинами. Як, наприклад, стаття щодо інциденту в школі Коламбин (США), пов’язаного з представниками ґотичної субкультури. Після нього посилилась негативна реакція читачів відносно всіх ґотів. Навіть заява прокурора про те, що жодного зв’язку між вбивством та ґотикою не було, нічого не виправила. Багато ґотів не мають пристрасті до смерті чи жахів, але стереотип закладений і слова «смерть» та «ґотика» стали синонімами навіть без більш-менш раціонального підґрунтя.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ:
Hodkinson, Paul: Goth: Identity, Style and Subculture (Dress, Body, Culture Series) 2002: Berg.
Kilpatrick, Nancy: The Goth Bible : A Compendium for the Darkly Inclined. 2004: St. Martin's Griffin.
Baddeley, Gavin: Goth Chic: A Connoisseur's Guide to Dark Culture (Plexus, US, August 2002)

FAITH AND THE MUSE: Будьте тою зміною, яку ви хочете бачити навколо

ТЕКСТ: Tonya_sacratum
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #3, 2006-10-19

Faith and the Muse – містичний та незабобонний гурт, який інтригує та заворожує своєю багатоелементною музикою і чудовим співом. Не раджу вам приходити на їхні концерти в шкіряних штанцях чи спідницях – наслідки можуть бути плачевними, адже Вільям та Моніка затяті захисники братів наших менших. Їхня пристрасть також розповсюджується й на інші аспекти життя. Учасники Faith and the Muse – такий собі маніфест проти всього несправедливого, ординарного, нудного, млявого та й проти всього взагалі. “Досить урядів, капіталізму та ієрархії”, – кажуть вони. І ось цим бунтівникам виповнюється 13 років! На жаль, альбомів за цей час випущено не надто багато. Та не хвилюйтесь за подальшу долю Faith and the Muse – Вільям має власний лейбл The Mercyground, а це вже про щось говорить.

Як ви вважаєте, чи впливає архітектура та живопис на музику? Яким чином?
Mоніка: Вони впливають одне на одне – створюються пісні про мистецтво, присвячують картини улюбленій музиці. Все, що дає натхнення, переплітається між собою.

Коли вийде ваш DVD?
M: Знімати фільм будемо наступного року, тому диск повинен вийти десь наприкінці 2007. У роботі над DVD сталася затримка через те, що з нашої машини викрали обладнання і весь матеріал. Тому нам довелось починати все з початку.

Ви забобонні? Гурту виповнюється 13 років цього року, що для вас означає ця цифра?
M: Ні. Хоча число 13 вважається нещасливим в іудейсько-християнських повір'ях (мабуть через те, що Іуда, зрадник Ісуса Христа, як раз і був 13-им за столом), спочатку воно сприймалось як щаслива та магічна цифра. В будь-якому випадку, для нас це нічого не означає!
Вільям: 13 приносить нам щастя!

Що ви хочете сказати вашою музикою?
M: Живіть так, як вам потрібно, не дозволяйте нікому вказувати хто ви є, що ви любите і ким повинні бути. Залишайтесь собою в будь-яких ситуаціях.
В: Важливо не те, що ми кажемо, а те, що ви чуєте.

Як ваш попередній музичний досвід вплинув на роботу Faith and the Muse?
M: Спочатку я була панковою дівчиною у чоловічому гурті. Це дало мені сили боротися, а також зробило тим, ким я є зараз.
В: В будь-якому випадку – майбутнє побудоване на минулому.

Чим американська сцена відрізняється від європейської?
M: Чесно кажучи, я за цим не слідкую. Думаю, що більшість гуртів у Сполучених Штатах зараз комерційно спрямовані, та й стилі розмиті.
В: Європейці більш відкриті.

Хто ваш улюблений художник?
M: Густав Клімт, він любив жінок, точніше бачив у кожній жінці богиню.
В: Джоан Гейнрих Фюсил.

Що ви очікуєте від майбутнього, від ваших фанів, кар'єри?
M: Я не ставлюсь до музики як до кар'єри, вона частина нас. Від фанів я очікую, щоб вони розбудили цілий світ.
В: Майбутнє відкрите для нас, а в поняття “фани” та “кар'єра” ми більше не віримо.

Які найщасливіші та найсумніші моменти в історії гурту?
M: Тяжко сказати. Наша подорож в Чилі була дуже приємною, прихильники були відданими та сповненими любов'ю. А найсумнішим був весь той холод, що ми отримали після релізу “The Burning Season” – фани не хотіли, аби ми були в костюмах і щоб лірика була сирою, та нам потрібно було саме це.

Якби ви могли отримати все, що захочете, окрім грошей, щоб ви забажали?
M: Згусток енергії, що постійно відновлюється, кінець корупції в уряді, незалежність людей в усьому світі.
В: Я зайду далі і скажу: кінець усіх урядів, капіталізму та ієрархії. Сподіваюсь, за цим слідуватиме ліберальне ставлення до тварин і відповідальність за навколишнє середовище.

Що вас дратує?
M: Апатія більшості людей до їх змарнованого життя. Потрібно це зупинити, поки не пізно!
В: Ігнорування, переїдання, скупість.

Як часто у вас концерти? Чи однаково важливі виступи (шоу) і музика?
M: Кожен бажаючий може подивитись фотографії з концертів на нашому офіційному сайті. Порівняно з минулими роками наші шоу значно змінились. Ми не дуже часто виступаємо, у нас багато інших концертів, але коли ми щось організовуємо, це дійсно щось гарне.
В: Концерти для нас важливіші за альбоми, оскільки є можливість поспілкуватись з людьми.

Що для вас означає “ідеальний день”?
M: Коли є час для моєї мистецької роботи, для садівництва, тварин і Вільяма.
В: Рятування тварин, садівництво, музика та час проведений з Монікою.

Які у вас стимули до життя?
M: Знов таки тварини. Ми плануємо відкрити спеціальний центр для них.
В: Страх в очах тварин, яких люди вбивають для їжі, одягу або просто задля розваги.

Що таке ґотика?
M: Бачення прекрасного в темних речах.
В: Стиль музики, який перестав прогресувати в кінці 90-х.

Чули коли-небудь українські гурти?
M: Гурти не чула, але фольклорна музика надзвичайна.
В: Ще ні.

Чи збираєтесь відвідати Україну з концертами?
M: Якщо зможемо, то звичайно!
В: Якщо якийсь український організатор зацікавиться, нехай звертається до компанії Mother Dance в Німеччині.

Декілька слів вашим українським прихильникам.
M: Будьте тою зміною, яку ви хочете бачити навколо.
В: Багато любові та велике вам дякую.

ІНФО:
Країна: США (Каліфорнія)
Стиль: готік рок, дарк вейв
Веб: www.mercyground.com

CEMETERY OF SCREAM: біля чорної діри...

ТЕКСТ: Costas Sіlent
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #3, 2006-10-19

Один із найстаріших польських гуртів Cemetery Of Scream після тривалого мовчання повертається на метал сцену з новою роботою під загадковою назвою, “The Event Horіzon”. Буквально відразу ж після прем'єри альбому й відбулася наша розмова з гітаристом і лідером команди Мартіном Пивоварчиком...

Після виходу вашої третьої платівки “Prelude to a Sentіmental Journey” пройшло цілих п'ять років. Із чим була пов'язана така довга перерва?
Насамперед, це було пов'язано з пошуком нових музикантів (після того, як гурт покинули деякі учасники), із концертами й перевиданнями наших попередніх платівок, а також написанням нових композицій для нашого останнього альбому. От чому це зайняло так багато часу.

З оригінального складу гурту залишився тільки ти й клавішниця Катарина Рачвалик. З яких причин команду покинули колишні учасники CEMETERY OF SCREAM?
У гурті також залишився гітарист Павло Горалчик, а Піотр Лабузек дотепер є нашим продюсером як і колись. В інших колишніх учасників гурту з'явилися родини й діти, вони повинні були сконцентруватися на заробітку грошей на регулярних роботах, тому ми не могли узгодити графік, щоб співпрацювати разом, але ми і дотепер гарні друзі...

Познайом нас швиденько з новими музикантами...
Насамперед, це наш новий вокаліст Павел "Пабло" Клучевскі. Він професійний, дуже талановитий музикант, і він завжди розуміє нашу музику у вокальній сфері. Томаш Рутковскі - новий чудовий барабанщик і гітарист, ну і, звичайно ж, ми не можемо забути нашу гостьову вокалістку Касію Маленду, чиї етнічні яскраві вокальні здібності додали родзинку в нашу музику. Крім того, вона дуже гарна!!!

На “The Event Horіzon” ви відмовилися від використання ґроулінга. Не боїтеся через це втратити деяку частину ваших фанів?
Ні, не боїмося. На нашому останньому альбомі ми вирішили не використати ґроулінг, але включили безліч витончених вокалів. У наші дні ґроулінг і так використається занадто часто, і в ньому немає вже старого почуття. Іноді він може навіть звучати трохи застаріло, що автоматично не означає, що ми не повернемося до нього в майбутньому. Але ми хочемо звучати сучасно й свіжо, тому на новому альбомі присутні багато нових рішень.

Чи є “The Event Horіzon” концептуальним альбомом?
Ні, не є. Однак, цього разу, ми сфокусувалися на створенні окремих образів і бачень, які мають щось загальне між собою... Наш новий реліз - це ретельне дослідження культур, психології й магії.

Як ти вважаєш, підійшла б музика із цього альбому в якості саундтреку до однойменного голлівудського фільму, який побачив світ кілька років назад?
Хоча в нього немає прямого посилання на нашу останню роботу, я думаю, наша музика могла б ідеально підійти до деяких сцен фільму. Приміром, якщо ти знаєш текст пісні “Prophet”, то ти неодмінно зрозумієш, що я маю на увазі. “Чорна діра” - це місце дуже близьке до темної матерії, де всі закони фізики не діють, тому хто знає... Може бути там, десь в космосі, вона не управляється цим усюдисущим Богом і тому саме Диявол управляє там!

Ти погодишся зі мною, якщо я скажу, що гурт Cemetery Of Scream має своє специфічне звучання? Я, наприклад, не зовсім погоджуся з теперішнім твердженням вашого лейблу Metal Mіnd, який порівнює вас із гуртами Anathema, Moonspell, Katatonіa і Paradіse Lost...
Це відмінно сказано! Для нас задоволення чути це! Ми також вважаємо, що CEMETERY OF SCREAM являє собою індивідуальний жанр музики, але ти знаєш, як це буває, кожний хоче розкласти тебе по поличках. І ще ми можемо погодиться з тим, що ми перебуваємо близько до тих гуртів, які наш лейбл згадав. І вони також близькі до нашої музики!

У той же час на своїх перших двох альбомах “Melancholy” (1995) і “Deeppressіon” (1998) ви виконували більш похмуру музику, ніж на наступних... Згодний?
Так, згодний. Ми просто любимо переходити з одного настрою до іншого, і ми граємо з кожним можливим видом атмосфери. І ти не можеш заперечувати, що всі наші альбоми і дотепер дуже похмурі й таємничі.

Найнезвичним релізом у вашій дискографії є міні-альбом “Fіn de Sіecle” (1999), оскільки він був створений під враженням політичних подій у світі (війна в Югославії, Чечні й т.п.). Більше того, ви видали диск за власні кошти. Знаєш, не кожна команда в наші дні робить такі “спеціальні” релізи. Не міг би ти розповісти, як у вас виникла ідея зробити таку платівку?
Це був 2000-ий рік - кінець ери, і ми перебували під похмурим впливом кризи періоду міжтисячоліття. Тому ми хотіли виразити наші страхи й занепокоєння про апокаліптичну ситуацію в цілому світі. Це був наш альбом-маніфест проти війн!

Чи плануєте ви знімати відео-кліп у підтримку нового альбому? Наскільки я знаю, у вас є тільки одне відео “Anxіety” із дебютного диска “Melancholy”...
Так. Ми ще не можемо видати повністю секрет, але пісня, на яку буде знятий кліп, називається “Prophet”. Це наша велика одержимість про Друге Пришестя й фальшивих пророків під час здійснення апокаліпсиса.

Чому після виходу диска “Prelude to a Sentіmental Journey” ви вирішили не продовжувати контракт із Mystіc Productіon? Чи означає це, що ви були незадоволені роботою цього лейблу?
Ні, навпаки, ми згадуємо той період із приємними почуттями. Ми співпрацювали з Mystіc так добре, наскільки це було можливо, але коли Metal Mіnd зробив нам пропозицію перевидати наші колишні платівки й кращі умови для розвитку гурту, ми не роздумували двічі й негайно приєдналися до них. Ми дотепер контактуємо із хлопцями з Mystіc, і ми дуже поважаємо один одного.

Чи буде “The Event Horіzon” проліцензований на якомусь західному лейблі? Адже ваші диски “Melancholy" й “Deeppressіon” уже видавались за межами Польщі на німецькому лейблі Serenades Records...
Не тільки ці диски, також “Prelude to a Sentіmental Journey” вийшов на великому турецькому лейблі Нammer Muzіk для Європи, і в Росії на Іrond Ltd – для східної Європи. А відносно “The Event Horіzon”, – ми ведемо переговори з дуже великим західним лейблом. Але ми не хочемо називати жодних імен, щоб не злякати нашу удачу.

Відносно вашого нинішнього лейблу. Чи повністю ти вдоволений роботою Metal Mіnd Productіons?
Так, поки ми задоволені співробітництвом з Metal Mіnd. Наша нова платівка - це новий крок у майбутнє власної еволюції.

Я багато чув про польський фестиваль Dark Stars, на якому ви також грали у свій час. Наскільки він є престижним і відомим в андерграундних колах, якщо порівнювати його, наприклад, з найвідомішим у Європі фестивалем Metalmanіa?
Ми віримо, що обидва фестивалі дуже важливі, із невеликою відмінністю у музичних жанрах, які вони представляють. Dark Stars – більше ґотичний фестиваль, але ми грали на всіх великих фестивалях тут, і, що приємно, - ми були запрошені і на ґотичні, й на метал фестивалі, тому що ми граємо щось середнє. :-)

Що ти думаєш про той факт, що більшість західних команд записують свої DVD-релізи саме в Польщі?
Ми слов'яни й повинні триматися разом. Україна - також чудова країна з дуже хорошими музикантами, і незабаром (як ми пророкуємо) у вашій країні буде багато міжнародних концертів. Це тільки справа часу.

З якими гуртами ви підтримуєте дружні відносини, і які молоді колективи з Польщі ти міг би порекомендувати нашим читачам?
Aggressіva 69, Atrophі Red Sun, Hellіas, Retributіon, Darzamat і кілька інших гуртів, які ми не згадали...

Що ж, будемо прощатися. Сподіваюся коли-небудь побачити Cemetery Of Scream в Україні. Що скажеш у завершенні цієї бесіди?
Ви наші слов'янські брати, і всі ми знаємо, що ви почуваєте музику набагато глибше, ніж будь-хто інший, оскільки музика у ваших коріннях, від покоління до покоління. Усього хорошого кожному в Україні! Stay dark and melancholіc. Be doom-doom bullets! І залишайтеся незалежними!

ІНФО
Країна: Польща
Стиль: Дарк атмосферік ґотік / дум метал
Веб: www.cemeteryofscream.com

Deathcamp Project завершили запис дебютного альбому

20 листопада польський готик-рок гурт Deathcamp Project завершив запис свого дебютного альбому під назвою "Well-known Pleasures"
Платівка буде містити 10 пісень:
1. Another
2. Rule & Control
3. Behind
4. Mirrors of Pain
5. Away From You
6. Circle of Silence
7. Divine Words
8. Fuckin' Deathrock
9. Dead Hours
10. New Dawn Fades ( Joy Division cover)
На обкладинці ви побачите малюнки Федеріка Беббера. (http://spittinshells.com/federicobebber). Наразі тривають переговори із лейблами. Орієнтовно платівка буде видана взимку/навесні 2008 року.

Сонна лощина

Режисер: Тім Бартон
Жанр: містичний детектив
Оцінка Сакратум: класика

Справжня краса: старовинне селище, жінки у корсетах, магічні рисунки, кам’яні надгробки, глухий ліс, кажани... "Сонна Лощина" – визнаний взірець ґотичної естетики.

Нью-Йорк напередодні ХІХ сторіччя. Молодого та наполегливого констебля Крейна за надмірний запал у розслідуваннях засилають у далеке містечко для розкриття жахаючих убивств. Чи людська істота обезголовлює все нові й нові жертви? Легенда вказує на смертоносного вершника без голови. Слідчий-раціоналіст не вірить у існування породження пекла, але у Сонній Лощині не діють закони чистої логіки…

Талановита режисура, гра акторів, робота художників, гримерів та декораторів зробила з жахастику шедевр кіномистецтва. Ця стрічка має бути у домашній колекції кожного ґота, адже фільмом зроблений майстерно і з натхненням.

Дивлячись кіно по дівіді із чашкою какао в руках, все це здається нам цікавою, але далекою від реальності історією. Та поїдьте на тиждень у поліський хутір, поселіться у закинутій хатині. Щодня записуйте у бортовому журналі все побачене та почуте – і це буде ваша особиста історія жахів із нічними таємничими шепотіннями, кроками під вікнами та предметами, що самі пересуваються. І пам’ятайте: “Найгірше зло – те, що криється під виглядом доброчинності”.

ТЕКСТ: Марина "GALATEA"

Чарлі та шоколадна фабрика

Режисер: Тім Бартон
Жанр: казка
Першоджерело: Роальд Дал "Віллі Вонка та шоколадна фабрика"
Веб: chocolatefactorymovie.warnerbros.com
Оцінка Сакратум: 10/12

Цей фільм шанованого ґотами режисера Тіма Бартона нагадує цукерку з коньяком – це й дитячі солодощі, й дорослий напій. Раджу вам поласувати казковою оболонкою та оцінити вишуканість начинки для кіногурманів.

Над робітничим містом із симетрично забудованими кварталами довліє фабрика, наче замок феодала над кріпацьким поселенням. Скособочена хатина стоїть осторонь геометричних вулиць. Чарлі, родина котрого мешкає тут, захоплюється почутою від дідуся історією фабрики та її господаря – дивака Віллі Вонки. Цей славетний кондитер виготовляє найкращий шоколад, хоча жоден робітник не перетинає брами його володінь. Але Чарлі та ще четверо дітей з різних міст світу невдовзі узнають секрети виготовлення ласощів – Майстер вирішив розкрити свої таємниці...

У цій казці кожен персонаж має свою роль: Люблячий, Жадібний, Мудрий, Капризний, Суворий. Книжковий прототип Віллі Вонки є Примхливим та Мстивим Самоправцем. Проте Джонні Депп настілки хистко зобразив свого кіногероя, що особа шоколадника зробила казку цікавою і для серйозних глядачів. Спробуйте-но визначити сутність Віллі Вонки! Він же не підпадає під шаблон у жодній сцені. Одночасно зневажливий та люб’язний, свавільний та справедливий, сміховинний та чаруючий, цей експресивний кондитер просто захоплює своєю неповторністю. Цей захват породжує думку: "І чого б мені не бути собою? Одягну свого дивного капелюха та й закохаю у себе своє місто!". Віллі Вонка впевнив, що у ствердженні власної індивідуальності є сенс, головне, аби вона виражалась не лише одягом, а й тою творчістю та майстерністю, яку ви вкладаєте у свої діяння.

ТЕКСТ: Марина "GALATEA"

DOPPELGANGER: Люди пытаются доказать нам, что мы играем не готик-рок

ТЕКСТ: Антоніна
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Doppelganger с немецкого означает двойник или астральное тело, которое отделяется от физического в момент клинической смерти. Возможно название и повлияло на дальнейшую историю коллектива. В некотором смысле группа пережила клиническую смерть, так как четыре года (1996-2001) ею никто не занимался. Несмотря на постоянные изменения в составе группы, Doppelganger продолжает жить и, как уверяют ее участники, это надолго.
Когда я первый раз услышала альбом “Dancing”, я подумала, что у The 69 eyes новый релиз… The 69 eyes, Zeraphine, Sisters of Mercy – далеко не полный список групп, с кем сравнивают московских музыкантов Doppelganger. Ребят такие клише ужасно возмущают, они постоянно настаивают на своей непохожести и оригинальности. Они успели засветиться на М-ТВ, на всяческих готических и лав-метал фестивалях, а также на афте-пати у норвежцев The 69 eyes, что повлекло за собой много противоречивых комментариев. Составлять определенное мнение о музыкальном коллективе – дело слушателей и читателей. И у вас сейчас есть возможность это сделать. Знакомьтесь, слушайте и делайте свои выводы!

Какой год вы сами считаете основанием группы?
Flo: Группа была образована в 1994 году.

Вас уже успели сравнить с большим количеством групп. Сравнение с кем было неприятным? С кем, наоборот, польстило?
Flo: Любой ярлык неприятен. Нас часто сравнивали с финским соплeхардроком - вот это было действительно не приятно, потому что мы никогда не ориентировались на такую музыку.
Black CaT: Неприятно, прежде всего, когда сравнивают с группами, которые не имеют никакого отношения к готической субкультуре, и смешно, когда люди, мало разбирающиеся в музыке, пытаются доказать нам, что мы играем не готик-рок. А вообще, не люблю штампов. :)

Верите ли вы, что название группы может повлиять на судьбу, что-то вроде “как корабль назовёшь…”? Можно сказать, что группа пережила клиническую смерть?
Flo: Я не верю в приметы. Что за бред? Пока я в группе мы будем существовать.
Black CaT: Хм... не знаю, может и да, а может и нет.

На ваш альбом есть очень много разных рецензий, но практически все критики сходятся в том, что звучание качественное, на европейском уровне. Не собираетесь ли заявить о себе на западном музыкальном рынке?
Flo: У нашего лейбла хорошая дистрибьюция, и мы давно уже попали на западный рынок. Также к новому альбому на нас делают ремиксы такие группы как: TWO WITCHES, REDEMPTION, SECRESY, THE WAY OF ALL FLESH. Этим летом мы играем на крупнейшем финском готическом фестивале LUOMOS с такими группами, как ZOMBINA & THE SKELETONS и RAISON D’ETRE.
Black CaT: Наш лейбл Shadowplay Release сотрудничает с Strobelight Records (Австрия), GB Productions (Италия), Ethereal Sound Works (Португалия), так же были замечены продажи нашего альбома через ebay.com. Так что, я думаю, мы достаточно хорошо заявлены на западном рынке. :)

Какие у вас приоритеты: оставаться в России, где у вас уже есть поддержка, или все-таки пытаться завоевать и Запад? Как вы думаете, вы конкурентоспособны в европейских странах? Как принимают русские группы заграницей?
Flo: Я над этим мало задумываюсь. Мы занимаемся музыкой, а соревнования оставляем для других. В любом случае, если нам предложат дать пару-тройку концертов в Европе, мы не откажемся.
Black CaT: Не знаю, никогда не было в голове мыслей чего-то там завоёвывать. :) Я просто занимаюсь тем, что мне нравиться.
Нам часто пишут фанаты не из России. Вроде, им нравится :)
Недавно записывали приветствие для аргентинского радио :)
The Maggoth: Завоевать запад? Завоёвывают военные и политики. Единственным стремлением музыканта является стремление играть как можно больше и быть в отличной музыкальной форме. Заграницей принимают любую прилично звучащую группу, независимо от страны происхождения.

Какие впечатления от сотрудничества с Requiem for FM?
Flo: А какие у вас обычно впечатления от общения с друзьями?:) Только положительные.
Black CaT: Хорошие.

Расскажите о фестивале в Финляндии, который пройдет с 29 июня по 2 июля. Что вы от него ожидаете и как готовитесь к выступлению, какие песни будут звучать?
Flo: LUOMOS - самый крупный северный готический фестиваль, проводится с 2000 года в ТАМПЕРЕ. Организатором и идейным вдохновителем является лидер группы TWO WITCHES - JYRKI WITCH. На фестивале мы будем играть в основном новые песни, которые войдут в наш альбом «The rings of the Saturn».
Black CaT: Я ожидаю хорошо выступить и хорошо отдохнуть, ну, и привезти свою фотку с Зомбиной для друга :)
Готовимся, как и всегда – репетируем :)

Какой ваш любимый город? Какой город вы обозвали городом любви, греха и секса?
Flo: Не знаю. Это нашего бывшего певца надо спросить.:)
Black CaT: Мой любимый город – это там, где мне хорошо жить, где мои друзья и семья :)
The Maggoth: Los Angeles – любимый город.

Как вы думаете, какое самое важное изобретение в истории человечества?
Flo: Гамма До-минор
Black CaT: Все изобретения важны.
The Maggoth: Интернет.

Расскажите о песне “Angel song”? Как она родилась?
Flo: Мне она не нравиться :)

Что сначала рождается – стих или музыка?
Flo: Музыка, естественно. Я не хочу уподобляться большинству российских коллективов, поэтому сначала музыка потом текст.

Как выглядят ваши выступления?
Flo: Не знаю. Ни разу со стороны не смотрел. :)
The Maggoth: С огоньком.

Как вы оцениваете уровень темной сцены в России? Я была удивлена, что вы так часто выступаете (2 раза в месяц в одном городе для украинских групп это нечто!).
Flo: Очень низкий. Развитие однобокое, очень много разной подделки. В основном играют электронную музыку. А готик-рок, дет-рок исполняют единицы.
Black CaT: Плохой у нас уровень :) Потому что большинство музыкантов не хотят развиваться ни в музыкальном плане, ни в профессиональном.

Вам нравится общение с фанами? Не часто найдешь сайт, где группы общаются в форуме с фанами, да еще и так часто! Или это просто самораскрутка?
Flo: Да, нам приятно общаться с людьми, которым нравится наша музыка. Мы же с ними на одной волне находимся, и какая здесь может быть самораскрутка.
Black CaT: Нравиться, но только, когда это не навязчиво :) Ну, а форум для того и существует, чтобы там общаться.

Кого из музыкантов можно назвать культовыми личностями?
Flo: Джонни Ротен, Питер Мёрфи, Роберт Смит, Дженезис Брейр Пи-Оридж, Девид Боуи и Иги Поп.
Black CaT: Сьюзи, Роберт Смит, Розз Вильямс, Питер Мёрфи, Рони Мурингс, Ян Кёртис.
The Maggoth: Iggy Pop, Lou Reed, Ian Brown.

Как проходил процесс записи альбома “Dancing”? Какие были критерии отбора песен? Какая песня вам ближе и дороже?
Flo: Критерии только у меня в голове. Я определяю, может ли эта песня звучать на альбоме или нет. Единственные песни, которые сейчас исполняются это “10 years”, “Leaves”, “Pain of feelings”. Остальные, честно говоря, исполнять не хочется.
Black CaT: Мне нравится “10 Years”.

Когда-нибудь слушали украинские группы?
Flo: Да, слышал. Играют дет-рок, название не скажу. Но очень клёвые перцы. Скоро они вашей псевдо-готской братии дадут просраться.:)
Black CaT: Да, слышала. Особо ничего не нравиться:)
The Maggoth: Да! Назову самые любимые:
Коллежский Асессор, Иванов Даун /Даунтаун/, Уксусник, Работа Хо, Титаник, Пластилиновый Негр Форевар, Фома /Мандри/, Медленный Руль, Сахар - Белая Смерть.

Что вы вкладываете в понятие готика?
Flo: Не буду на этот вопрос отвечать, ибо вопросы такого характера надоели.
Black CaT: Музыка прежде всего. А потом уже все вытекающие последствия – стиль одежды и душевное состояние.
The Maggoth: Готика = Декаданс + ПостПанк.

Несколько слов своим фанам с Украины…
Flo: Слушайте готику, если вы готы. Плодитесь и размножайтесь. Любви всем и мира.
Black CaT: Слушайте нашу музыку, ходите на наши концерты и оставайтесь готами :) Надеюсь, мы скоро приедем к вам:)
The Maggoth: Спасибо!

VELVET ACID CHRIST: Історія електронного божевілля

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

В цій статті ми розкажемо про гурт, який за свою довгу історію подолав шлях від нікому невідомої команди до однієї з найяскравіших зірок електро-індустріальної сцени. Героєм нашої розповіді стане Електронний Месія із моторошних глибин звукового Пекла – Брайан “Desease Factory” Еріксон, авторитетний лідер Velvet Acid Christ.
Отже як все почалося? Щасливий випадок звів на концерті Front Line Assembly фаната канадського гурту Брайана Еріксона і легендарного Білла Ліба! Брайан передав останньому демо з власними індустріальними творами, попросив послухати запис у вільний час, і, якщо з’явиться можливість, показати їх зацікавленим людям у Європі. Треба сказати, що Біллові Лібу дуже не сподобалися пісні новенького, але в той же час він оформляв контракт із німецьким лейблом Off Beat і залишив матеріал Брайана керівникам компанії – Торстену Строту i Стефану Хервіну. Їм дуже сподобався запис і найближчим часом перед американцем вже лежав контракт. Бути на одному лейблі разом з FLA, HAUJOBB i INDIVIDUAL TOTEM Брайан вважав великою честю і одразу підписав всі папери.
В 1996 році на лейблі Pendragon в Америці і на Off Beat в Німеччині вийшов дебютний альбом VAC Church Of Acid. Альбом звучить абсолютно унікально, прогресивно й екстремально! Ядерні електронні біти, завиваючі церковні органи, від яких мурашки по шкірі бігають, криваві кіносемпли із вуст жорстоких маніяків – м’ясників, хоробрих космічних рейнджерів і божевільних проповідників, сумні вокали, мелодійні гармонії а-ля THE CURE, але в шикарному кібер-варіанті – таким всі почули CD Church Of Acid.
Зазначимо, що особливу цінність представляє німецька версія альбому, оскільки на ній ви знайдете два ексклюзивні треки – один з найвибуховіших клубних електро-індустріальних наркотиків того часу “Futile” і ще один протитанковий снаряд “Disflux”. Трек “Futile” і досі вважається візитною карткою гурту і моментально, поголовно витягує на танцювальну площадку публіку з-за столиків барів чорних клубів по обидві сторони океану. Але альбом включає і інші хіти – “We Have To See, We Have To Know”, “Vaginismus”, “Let’s Kill All These Mutherfuckers” і т.д. Відгуки на диск були позитивні. Гурт зрівнювали з FLA і SKINNY PUPPY (хоча це і нісенітниця), відмічали оригінальність і свіжість звучання (це вже правильно) і прогнозували велике майбутнє на електронно–індустріальній сцені. І VAC виправдали всі сподівання з лихвою.
В 1998 році вийшов їх другий альбом Calling Ov The Dead і це було справжнє, звіроподібне, безкомпромісне Зло, яке прорвалось у цей світ у вигляді музики. Ураганний, жорсткий, комплексний, танцювальний, розпалений ненавистю альбом гострими кігтями впився в ніжне тіло слухача і вивертав його назовні знову і знову. При цьому синтезатори лоскотали оголені нерви, а психопатологічні, хворі мелодії бились в істериці в замкнутому просторі мозку. Альбом вийшов дуже танцювальним і цілісним. Стилістично він теж дуже різноманітний (електро, ґотика, індастріал, гоа-транс) – суміш просто вибухова і в електронних колах пішла на ура. Нові хіти одразу закрутились в клубах – “The Hand”, “Exquisite Stench”, “Bsat2”, “Timeless Visions”, “Pray For Life”, “Decay”. Альбом також приємно перевантажений голосовими семплами з апокаліптичних та хоррор-фільмів. Уявіть собі пружинисті біти, синтетичний драйв, цілу купу електронно-механічних ефектів і при цьому чиїсь прокляття, стогони від тортур, божевільний сміх. Пекельний цирк якийсь! Атмосфера останнього чорного шабашу перед Апокаліпсисом. Якщо ви виглядаєте як звичайна людина, а душа ваша – темрява, я якій реалізуються моторошні, дикі і цинічні, збочені і хворі фантазії, то музика Брайана Еріксона допоможе вам направити ваші емоції в правильному напрямку.
В кінці 1998 року на хвилі безумовної капітуляції електрофілів перед Calling Ov The Dead Брайан Еріксон заявив, що уже почав роботу над третім альбомом і що він стане потужною бомбою для сцени. Всі затамували подих і почали чекати. Та ось на початку червня новий альбом Fun With Knives потрапив у німецькі магазини. Ейфорія, захоплення і найвищі оцінки музикальних критиків Німеччини полились нескінченною рікою. Александер Макіол з Orkus Magazine поставив альбому максимальну оцінку в 10 балів. Фактично Fun With Knives виявився клубно-орієнтованим набором ультра танцювальних психоделік-електро-індастріал-транс хітів з присутністю ґотичних настроїв, злих вокалів і модної солодкуватої на смак синтетики. Всі потенціальні клубні хіти – “Decyper”, “The Dark Inside Me”, “Icon”, “Fun With Knives” – в чомусь схожі один на одного: одна велика танцювальна LSD-подорож. Виключенням є тільки красива похмура балада “Slut” з сумним вокалом „помираючого лебедя” Анни з гурту LUXT і, а це вже приємний сюрприз, виявлена в якості бонус-треку під номером 66 нова версія бойовика “Futile”.
Потім було лімітоване видання ранніх невиданих треків. В 1999 VAC разом з Funker Vogt записують битву реміксів.
Twisted Thought Generator, виданий в 2000 році продовжує сагу VAC. Альбом заворожив всіх своєю багатошаровістю, темпераментними бітами і неймовірними семплами.
Після трьохрічного перепочинку VAC повернувся із своєю новою роботою Pretty Toy і довів всім що ще є порох у порохівницях. Агресивна електроніка, ядерні біти і похмурі семпли. Сингл можна охарактеризувати як воскресіння старої потужності і похмурості в комбінації з сучасними звуковими досягненнями.
Далі VAC випускає свій п’ятий альбом, Hex Angel (Utopia-Dystopia). Новий альбом іще раз довів те, що VAC є одним з найкращих і найвідоміших електро-індастріал гуртів Америки. Фірмові біти, моторошна атмосфера, вокал, який наводить жах! Альбом нагадує попередні роботи VAC і є еталонною сумішшю trance, EBM, industrial, noise.
Також VAC випустили в світ три збірники Between the Eyes Volume 1,2,3 до яких ввійшли деякі ранні пісні, а також різні ремікси. Компіляції стали прекрасним подарунком не тільки для фанів VAC але і для тих хто хотів би познайомитись з однією з найпопулярніших електро-індастріал команд світу.

Готи і готесси

Есть мнение, что Эмо придумали готы, чтобы от них отстали.

Есть у нас в группе девка-гот, в лучших традициях этого жанра: немытые черные волосы, длинные черные одеяния, бледное лицо, кресты... И тут вдруг на днях приходит - все в шоке! короткая юбчонка, розовая кофточка, кудри на башке, и куча брелочков-сердечек на мажорной сумочке!... все в ахуе... а та выдает:
-Чё, бля уставились! СЕГОДНЯ Ж ХЕЛЛОВИН!!!

Шведські індустріальщики Deathstars засіли в студії для запису третього альбому!

Музиканти обрали для роботи американську студію Metrosonic Recording Studios. Планується, що альбом буде виданий вже весною. Як кажуть музиканти: "Цей альбом розпочне нову сторінку в історії темряви, сутінків, крові та аморальності!". Продюсери замовили зовсім не дешеву студію на два місяці - листопад та грудень, а вже в січні почнеться зведення матеріялів. Спонсори Deathstars сподіваються на великий успіх данної платівки, а фанати спокійно очікують нових витівок ексцентричних шведських музик.

Gothic Dance Vol 0.1

Надоели дорогие и пафосные вечеринки? Желаете просто расслабиться и замечательно провести время с друзьями или найти новых? Танцевать, веселиться и не думать о проблемах – не правда ли?!

Как показывает практика, большинству людей именно подобного и не хватает. UAGoth Community решило пойти на своеобразный эксперимент и представить вам серию вечеринок под названием "Gothic Dance". Перед нами стоит простая задача – доступный вход, недорогой бар и музыка, заставляющая вас провести всю ночь на танцполе. Только dance, alcohol & sex – остальное оставляем дома!

Не стоит изобретать колесо. Главное - просто и доступно. "Gothic Dance Vol 0.1" – проверка публики на желание адекватно воспринимать подобные мероприятия и на них приходить. Цена 15 грн. – она доступна каждому, школьникам и студентам, и дает возможность хорошенько насесть на бар, чтоб почувствовать легкость в голове и желание провести всю ночь на танцполе. Все просто – музыка и танцы… Остальное зависит от вашего желания и возможностей. Ничего лишнего.

День: 30 ноября 2007Место: клуб "Прайм" (Киев, Кудрявский спуск, 5-б)
Время: 21:00 - 6:00Цена: 15 грн.DJ's: Quake, Lissa, Fallen Weeper, Ariana, Griboedova, Gargarroth, UnkillerED

IN MY ROSARY: світ емоційних переживань, стильного холодного вокалу, гарячого драйву гітар та синтезатору

Гурт In My Rosary з’явився в Німеччині в листопаді 1990 року як тимчасовий проект Ральфа Джесека та Дірка Лакоми. Попри початковий задум і фінансову невигідність проект існує досі і радує своїх шанувальників якісною музикою. За 10 років праці дует випустив велику кількість демо-записів, 5 дисків, багато пісень ввійшли до різних збірок. Останній альбом 'Your World Is A Flower' вийшов у світ у лютому 2004 року, його почули в Європі, Америці, Канаді, Аргентині, Росії й Україні. Критики одноголосно схвалили цей диск, але розбіжності викликав стиль, у якому грають музиканти. Яке визначення йому тільки не давали: darkwave, dark folk, навіть dark pop. Вони непередбачувані – невідомо чи існуватиме гурт завтра, тому я не хотіла впускати можливість взяти інтерв’ю в Ральфа та Дірка.

ТЕКСТ: Антоніна
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Декілька слів про зародження гурту...
Ральф: Проект зародився в 1991, коли Дірк і я вирішили створити одну платівку. Я й уявити собі не міг, що In My Rosary буде існувати далі, але ми виявили, що в нашому співробітництві криється набагато більше потенціалу, ніж ми думали спочатку. Ця платівка вийшла в світ у 1992 тиражем 10 екземплярів, потім нам неочікуванно запропонували контракт і т.д. і т.п. Варто згадати, що In My Rosary – це не гурт, а всього лише проект. Це означає, що традиційного продовження не буде. In My Rosary існує тільки під час запису альбому. Після цього гурт розділяється. Тому для нас це тимчасова арена для наших ідей. Таким чином, народження гурту відбувається знов і знов.

Деякі критики не впускають шанс порівняти вас з Depeche Mode. Як ви до цього ставитесь?
Р: Як до компліменту, незважаючи на те, що до цього стилю ми себе ніколи не відносили. З повагою до Depeche Mode, Мартін Гор писав гарну музику в минулому, так що хай порівнюють, нам це лестить.

Ви робите щасливими своїх фанів тим, що кожний ваш альбом, забитий по зав’язку треками! Це так заплановано чи вас заносить під час роботи? В чому задум?
Р: Ми ніколи нічого не плануємо. Оскільки In My Rosary – тимчасовий проект, то до кожного альбому ставимося як до останнього. І кожна платівка – це завершення конкретного етапу, до того ж вона повинна включати в себе майже всі ідеї, які нас відвідали під час запису. Тому наші альбоми, можливо, більш набиті, ніж у інших музикантів. Одного разу ми вирізали один трек і я досі про це жалкую.

Багато музикантів стверджують, що сучасної електронної сцени не існує, всі гурти існують вже давно і нічого нового не виходить.
Р: Не варто бути такими категоричними. Є цікаві гурти, але лінія між електронною і танцювальною музикою не дуже чітка. Тому багатьох музикантів просто не відносять до цієї сцени. Але можу відмітити, що оновлення в електронній музиці не відбуваються. Нові виконавці більш акцентують увагу на старих відомих гуртах, це одна з причин, чому вони досі на плаву. Але я думаю, у кожного жанру свої проблеми.

Який ваш улюблений альбом?
Р: Мій незмінно улюблений альбом “Pornography” The Cure. А улюблений на данний момент – “Odyssey” Fischerspooner.
Дірк: Завжди останній.

Що ви відчуваєте, коли співаєте чи пишете музику? Вам ніколи не набридала ця робота? Яка у вас є альтернатива музиці?
Р: Звичайно, інколи я себе запитую: “Нащо я все це роблю?”. Головним чином таке буває під час запису, тому що я завжди сумніваюсь з приводу всього, завжди не вдоволений своєю роботою. Це не жарт. Але з другої сторони, я не можу зупинитись. Не питай мене чому... Я не можу сказати. Врешті-решт, я завжди радий, що витримав. Ще інколи виникає це питання, коли доводиться мати справу з людьми, які не можуть зрозуміти нашу музику в тій мірі, на яку ми заслуговуємо. На концертах, наприклад. Це може бути дійсно жахливо. Але в мене немає альтернативи. Я люблю робити музику.
Д: Взагалі-то музика для нас не робота, а пристрасть. Зрозуміло, що інколи нас від неї нудить, особливо після релізів альбомів та схвальних відгуків від критиків, хоча ми багато не продаємо.

Одного разу я наштовхнулась на таке визначення вашого стилю: “Світ емоційних переживань, стильного холодного вокалу, гарячого драйву гітар та синтезатору”. А як ви особисто можете охарактеризувати вашу музику?
Р: Дуже хороше визначення. Навіть додати нема чого.
Д: меланхолічний dark-wave-pop.

Вам коли-небудь було соромно за якусь пісню чи концерт?
Р: Ні. Звичайно, деякі пісні чи концерти могли б бути кращими, але це нормально. Це частина нашої історії, те що ми самі зробили.
Д: Мені також ні. Кожна пісня, кожен концерт має свою історію. Озираючись назад, ми, можливо, щось зробили б інакше, але немає нічого, чого б ми соромились.


Які у вас ще є проекти окрім Griffin’s Fall? Як вони відрізняються? Вам не вистачає In My Rosary для самовираження?
Р: In My Rosary - це In My Rosary і завжди звучатиме як In My Rosary. Інакше немає сенсу робити. Інколи виникають ідеї, які не можеш втиснути в рамки конкретного стилю, тому треба шукати інші шляхи для їх реалізації. До 2001 року в мене була група під назвою Derrière Le Miroir, яка за звучанням була трохи легше за In My Rosary. Щось на зразок класичного Wave Pop з домішками жіночого вокалу та відлунням “The Cure”. В 2003 Дірк заснував новий проект разом з Тобиас Биркенбайл (DNS, Dracul), деякими сесійними співачками та співаками, під назвою Lakobeil. Так як музику написав Тобиас, то проект зовсім не схожий на In My Rosary. Це геть зовсім інше – суміш елементів джазу, шансону, вейв. Минулого року я зробив ще один проект Mary’s Comic. Основним чином через те, що накопичились вірші, які я хотів покласти на музику. Звичайно це не можна було зробити в межах In My Rosary, бо Дьору у нас головний поет. Mary’s Comic - не така романтична як In My Rosary, в ній побільше електрики і гітари. Альбом “Perfect Vacation” вийде наступного року.

Ви сперечаєтесь щодо музики?
Р: Ні. Інколи ми обговорюємо деякі деталі, але взагалі ми завжди в усьому погоджуємося. Можливо це залежить від того, що ми не справжня група, як я згадував раніше. Ми – проект, що означає співпрацю через наш талант. Дьору відповідальний за лірику, а я за музику. Ми поважаємо один одного, і знаємо, що цілковито можна покластися на колегу.
Д: Не дуже. Як вже сказав Ральф, ми обговорюємо пісні і разом приходимо до спільного рішення, яке ми обидва приймаємо.

Чи може група бути некомерційною, якщо вона випускає альбоми і в неї є фани, які готові купляти CD, квитки на концерт. Чи вважаєте себе відомими і комерційно успішними?
Р: Ні, не тими не іншими себе не вважаємо. Принаймні у комерційному сенсі. Але це нормально, оскільки про це і не думаємо. Ми завжди відмовлялись грати в бізнесову гру, створюючи якийсь модний імідж чи кидаючись кліше, щоб на нас звернули увагу. В комерційному сенсі це тупо (запитайте в нашої рекордингової компанії!), але In My Rosary завжди був важливішим для нас, ніж бізнес. Щодо першої частини питання: це залежить від самого визначення “комерційний”. Особисто для мене, це вимірюється не стільки в грошах, скільки в самій подачі, в намаганні задовольнити масу, наприклад, наслідувати модні тенденції. Але це, зрозуміло, не те, що ти мала на увазі. І не дуже чесно запитувати таке в музиканта, тому що відповідь ніколи не буде об’єктивною. В будь-якому разі... Я вважаю нормальним те, що люди підтримують артиста, купуючи його диски, якщо вони їм подобаються. Це ніби спосіб показати, що ти цінуєш його. Але ненормально те, що індустрія з цим зробила. Ось в чому проблема. Ціни невиправдано високі ціни. Не вірте скарженням компаній, вони заробляють мільйони доларів в рік. В іншому випадку вони не змогли б інвестувати вісім мільйонів в новий альбом Мадонни. Коли Інтернет став повноправним ЗМІ, я сподівався, що він стане альтернативним видом само-розповсюдження. Але я помилився. Спільне користування файлами, mp3 культура стали недостойним мистецтвом. Музика є доступною цілодобово. Тому я все ще купляю диски гуртів, які мені подобаються. Я вважаю, що вони того варті.
Д: Ми некомерційні, ми ніколи не заробляли набагато більше грошей, ніж ми витрачали на запис альбомів.

Як вам кавер, зроблений Kutna Nora на пісню “Why we cried”?
Р: Нам дуже сподобалось. Kutna Nora – талановитий гурт, для нас це честь, що така група попросила нашу пісню.

Яким письменникам, режисерам, музикантам віддаєте перевагу?
Р: Це залежить від настрою. Взагалі мені подобається творчість французьких екзистенціалістів: Сартр і Камю, а ще – Кафка, Достоєвський, Шопенгауер, Дональд Дак і класичні детективи 1930-1940 років. Мій найулюбленіший режисер Тім Бартон. Люблю слухати таких музикантів, як The Cure, Joy Division та The Essence (як згадка про молодість), Paul Roland, The Faint, Fischerspooner, The Editors, Mesh, Mount Sims та Die Aerzte.
Д: Книги – Р.Бредбері “Наближається біда”. Режисер – Девід Лінч. Музиканти – DCD, Siouxsie & the Banshees, etc.

Як би ви могли заспівати з будь-якими двома музикантами (живими чи мертвими), хто б це був?
Р: Siouxsie Sioux і Ian Curtis
Д: Peter Murphy (Bauhaus), Lisa Gerrard (Dead Can Dance)

Розкажіть про останні новини, плани на майбутнє.
Р: На даний момент ми працюємо над альбомом “15”, який, сподіваюсь, вийде влітку. Крім цього, ніяких планів немає.
Д: План один – вижити.

Розкажіть про альбом “Your world is a flower”. Що вам у ньому подобається? Як ви можете переконати людей послухати його? Який ваш світ?
Р: “Your world is a flower” – це подорож в історію музики. Ви можете почути чисті акустичні пісні та електронні, сумні романтичні та оптимістичні. Ми пропонуємо широкий вибір емоцій. Ось чому він нам подобається: він справжній. Такі рекомендації можу дати. Наш світ це той, в якому ми живемо. Або скажу точніше: в якому нам доводиться жити.

Будь ласка, оберіть якусь пісню, і опишіть картину, яку вона в вас викликає.
Р: “Suicide Commando” by No More – спогад з молодості про гарну дівчину та наш сором’язливий поцілунок на танцполі.
Д: Siouxsie & the Banshees “Melt” – пара закоханих голяком лежить на кривавих простирадлах.

Коли-небудь чули українські групи?
Р: Можу сказати, що так, оскільки робив ремікс для darkwave групи Stillife

Взагалі-то Stillife з Росії...
Р: Упппс... Вибачте мою географічну необізнаність. Мені соромно... (через тиждень.-примітка редактора) О, я слухав МР3 Fleur! Дуже сподобалось!

Плануєте відвідати нас з концертами?
Р: Із задоволенням, але ніхто не запрошує.

Що таке ґотика?
Р: Модний молодіжний рух.
Д: Просто слово, яке часто вживають при позначенні групи людей, але ніхто точно не знає, що воно означає. Для мене, це стиль музики.

Пару слів українським фанам...
Р: Сподіваюсь з вами колись зустрітись!
Д: Будьте обережні наближається біда!

NACHT ANGST: музика як виклик

Ви неодмінно маєте прочитати це інтерв’ю! Чому? По перше, музика "Nacht Angst" – це дивовижна суміш електроніки, індастріал та інструменталу з глибоким змістом пісень. По друге, це ексклюзивне інтерв’ю, тому що це німецьке тріо невідоме на своїй Батьківщині, а в Україні їх чули одиниці. По третє, це вдвічі ексклюзивне інтерв’ю, оскільки це перше інтерв’ю "Nacht Angst"! І наостанок, ви можете зробити свій вклад у творчість німців. На мої питання люб’язно відповідав Декстер...


ТЕКСТ: Антоніна
ПУБЛІКУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ

Декс, розкажи як все починалось...
У липні 2004 року до мене з Селлом причепилася цікава ідея писати музику. Ні я ні Селл ніколи цим не займалися, тому для нас це було щось схожим на виклик. Цей задум ніяк не хотів звільнити наш розум тому довелось купляти синтезатор і творити. Перша пісня "Armageddon Gummibärchen" – монотонна, але кумедна – народилася за 3 години. Після цього спробували зробити щось складніше зі справжньою мелодією. Ми запропонували нашому доброму другові лАуС приєднатися до гурту. І вже разом під назвою "Nacht Angst" записали першу «серйозну» пісню "Code Red" за 4 тижні.

Ви виступаєте наживо?
Ще ні. Ми б залюбки, але у нас поки ще немає ні обладнання ні знання як можна зіграти пісні NachtAngst наживо. Ми грали акапелло разом з "Armageddon Gummibärchen", хоча... :) Сподіваємося, що найближчим часом таки вдасться це зробити.

Розкажіть про сам процес запису. Чи використовуєте ви під час запису живі інструменти чи все робить комп’ютер?
Майже все заслуга комп’ютера – хоча деякі моменти мелодії граються на синтезаторі наживо – ми записуємо міді-файли (Musical Instrument Digital Interface – цифровий інтерфейс музичних інструментів), що дає змогу потім коректувати запис. В майбутньому хочемо додати справжні гітари, вокал та скрипку.

Деякі пісні схожі на саундтреки до кінофільмів... Може спробуєте запропонувати їх кіностудіям?
Ні, нізащо. Ми просто аматори, а кіностудіям потрібні професіонали. Також я не можу уявити якому жанру підходять наші пісні. Вони не досить моторошні для фільмів жаху, але водночас, я не можу уявити, щоб Хю Грант цілував Джоді Фостер під "Born to kill" ;o). Якщо – за якихось смішних обставинах – кіностудія щиро зацікавиться нашими піснями, навіть не знаю як би ми відреагували. Думаю, визначним фактором був сам фільм. Ми не захотіли б, щоб наша творчість була пов’язана з негідними фільмами.

А хто ви по професії?
лАуС – студент факультету фізики університету Karlsruhe (так! Є ще люди, які вчать фізику!). Селл - завхоз у молодіжному центрі, а я програміст, спеціалізуюсь на веб-дизайні та графіці. :o)

У вас є альбом?
На жаль ні, тільки 2 електронних видання: "Code Red" і "Bushwhacker's Dance".
Перше "Code Red" вийшло тому, що ми вирішили, що маємо вдосталь пісень, які можна випустити як знак життя. На сьогоднішній день можу сказати, що більшість пісень та реміксів на цьому альбомі нормальні, але крім "Code Red" і класичної "Prelude" нічого записувати знов не будемо.
Bushwhacker's Dance з двома реміксами та "Schwarze Puppen" відображає наше ставлення до війни.
Наше перше «справжнє» демо вийде «коли буде зроблено», але я з радістю можу повідомити, що 60-70% матеріалу готове.

Як люди у Німеччині дізнаються про вас?
Ми нічого особливого не робимо для цього – у нас є сторінка http://www.myspace.com/nachtangstmusic та сайт http://www.nachtangst.de. Більшість людей, які чули пісні "Nacht Angst" – наші друзі, а деякі отримують нашу музику через різні спільноти, в яких ми іноді тусуємося.
Також нас можна знайти на збірці, яка називається "Taktfrequenz ". Це диск з вечірки, на якій ставили "Born to kill"...
Все ж можу сказати, що у нас небагато прихильників, тому що ми невідомі. Хоча, чесно кажучи, ми і не докладали зусиль, щоб стати популярними тому, що а) у нас немає альбому; б) на нашу думку, не такі вже ми й класні, щоб бути популярними :o)

Що для вас значить "Nacht Angst"?
Хмм... Та ми просто хотіли повеселитися... а тепер це частина нашого життя. Здорово писати музику і ми створюємо пісні, які мають особливий зміст для нас, мелодії, які зачіпають нас. Більшість наших пісень дуже прості, але ми віддано працювали над ними місяцями. Інколи ми хочемо розповісти історію, а інколи – постьобатися та надрати комусь зад.
Цей гурт – результат суміші трьох друзів (з дивними та різними уподобаннями в музиці) з клавішними та синтезатором, ось чому він такий особливий. Ти можеш розважитися з приємними тобі людьми. :o)
Але з іншого боку, якраз в цьому і полягає причина, чому у нас так мало пісень: це скоріше як хобі.

Питання щодо вашої назви ;) як вона прийшла вам у голову? Ви вважаєте, що ваша музика схожа на nacht angst?
Зараз поясню... Nacht Angst означає “нічне жахіття”. Це розлад сну, який характеризується страхом, жахом та тимчасовою нездатністю прийти до тями. Кожна наша пісня може здатися на перший погляд простою, але якщо вслухатися, то перед вами відкриється комплексна, складна та заплутана історія. Нічний жах залишає тебе з дивним відчуттям у животі – отже наша музика повинна теж мати такий вплив, якщо ви зможете потрапити у саму серцевину ритму та шуму.

З якими гуртами ви спілкуєтеся? Кого поважаєте?
Ми дружимо з багатьма музикантами з усіх точок планети: Олександр (Samsas Traum), Клавдіо (Psycho Luna), Пол Роланд, Клаус (Borderline Bizarre)…
Також, є декілька гуртів та музикантів, які заслужили нашу повагу: Creature Feature, Pretty Balanced, The Bloodsucking Zombies…ах, цього буде вдосталь ;o)

Чи збираєтесь розвиватися? Яке майбутнє у Nacht Angst: гурт для друзів, хобі, робота на пів ставки, світові зірки?
Протягом останніх декількох місяців у нас було дуже мало часу на розвиток гурту, але ми плануємо завершити наш дебютний альбом якомога скоріше. Також ми працюємо над новим матеріалом (який вас гарненько сколихне). Не знаю чи станемо ми колись зірками – та мені особисто це байдуже. Ми робимо музику, яка в першу чергу подобається НАМ – хоча сподіваємося, що на світі є люди, яким також до вподоби наша творчість. Наша аудиторія дуже дуже маленька на теперішній час, тому важко сказати чи знайдеться достатня кількість слухачів, які б захотіли вивести Nacht Angst з рівня “гурту для друзів”.

Чи цей склад навічно? Чи є ідея прийняти нових учасників до складу гурту? Наприклад, добавити живі інструменти, вокал?
Оскільки я не знаю які сюрпризи підготувало нам життя, не можу сказати напевно. Якщо ми познайомимося з талановитими людьми, то, звичайно, не виключаємо можливості прийняти їх до себе, щоб наблизити звучання до нашого бачення музики, що на даний момент в силу технічних та наших особистих недоліків не можемо досягнути.
Також, ми б хотіли запропонувати співпрацю музикантам, які зацікавлені у реміксуванні або запису нових пісень разом. Просто зв’яжіться з нами через сайт Nacht Angst.

Розкажи будь ласка про пісню “Red Code”, історію створення, зміст…
Ми намагалися зробити пісню з серйозним змістом. “Code Red” одна з чотирьох пісень, направлених проти тупості війни – і, так, вважаю, що чотирьох Nacht Angst-анти-воєнних-пісень достатньо для нас на найближчі декілька років. Існує багато проблем, про які ми можемо написати пісні у майбутньому.

А де ви записуєтесь?
У нашій домашній студії. Вона невелика та непрофесійна – але все ж працює!

Хтось з вас займається ще якимись проектами?
Так. Селл та я займаємося “Armageddon Gummibärchen” (http://www.myspace.com/armageddongummibaerchen) – електро-гурт з дивним німецьким вокалом – тільки для справжніх злочинних голів з поганим музичним смаком. Туди ми виплескуємо все наше почуття чорного гумору – деякі люди кажуть, що ми підіймаємо жорсткі соціальні проблеми... можливо так воно й є... хто знає? ;o).

Якщо б у вас була можливість жити в будь-який період історії, який би ви обрали?
Хмм... важко сказати. Я б не хотів жити в інший час, але, думаю, взяв би двох тижневу відпустку у Вікторіанську епоху. Цікавий був би досвід... вулиці Лондона, контраст між шиком та злиднями, мода... та ей, хто зна, можливо б я дізнався ким насправді був Джек (Потрошитель - ??)! Ха ха.
Селл хотів би повернутися у 30-ті (20 століття) і зустрітися з великим гангста-боссом Аль Капоне.
А лАуСу. Власне, і тут непогано живеться, тому не відчуває великої жаги до мандрівок у часі. Але, якщо б довелось вибирати, то це б були 20-ті роки (20 століття) та тільки не надовго... все таки після цього наступили погані часи. Він вважає, що ці роки були досить цікавими: багато чого сталося та змінилося.

Уявіть, що ваші пісні – це картини. Як би ви описали ці полотна? Які кольори, форми та стиль?
Тоня, дуже миле питання. На мою думку це був би дадаїзм. Чорне та біле, дуже хаотичне – з доторком червоного, пурпурового та срібного. Наші пісні повинні віддзеркалюватися у картинах, а оскільки, на мою думку, вони належать до різних стилів, то і картини мають відрізнятися один від одного.

Чи є хоч крихта надії, що ви поїдете у міжнародне турне? Більш того, поцікавлюсь чи можна розраховувати побачити та почути вас в Україні?
Зараз ми більше студіо-гурт, аніж живий. Але як я згадував раніше, нам потрібні будуть місяці практики та навчання перед здійсненням великих задумів дати живий концерт... Але, якщо ми колись вийдемо на велику сцену, то, звичайно, не оминемо Україну.

І наостанок декілька слів нашим читачам та вашим майбутнім прихильникам :)
Якщо вам подобається те, що ви чуєте, будь ласка, заходьте на наш сайт та залишайте свої повідомлення – будемо раді почути вас! А зараз... закиньте все та йдіть розважатися!

ІНФО
Склад:
лАуС - клавішні, МІДІ, виготовлення диску, монтаж;
Декстер – клавішні, монтаж, ефекти, семпли;
Селл - монтаж, ефекти, семпли.

Сайт: www.nachtangst.de

Ведомым в темноте не знать покоя...

Ведомым в темноте не знать покоя.
Их ангелы навек обречены.
Их крики оглушают всех порою,
Как звон внезапно лопнувшей струны.

Ведомый в темноте погрязший в боли.
Он никогда не будет ослеплён.
Проклятие по собственной неволе
За то, что он во всём осведомлён.

Ведомы в темноте благословенны.
В отчаянии души их чисты,
И истинны их речи, и блаженны
Отверженные Господом мечты.

Lucretia

Святкування дня народження сайту Other World

1 грудня 2007р, Львів, клуб "ОднеВсе" (Зелена, 294)
Святкування дня народження сайту Other World [Lviv Gothic Project] - http://gothic.lviv.ua

Bands:
Vanilin (Київ, anime punk/electro/synth rock)
DarkStar (Львів, Dark Electro)
Dj:
Danko
Kroolick
Alarm
Yumi

початок 20-00 і до ранку
вхід 25грн./20 грн (з флаєром)

деталі на http://gothic.lviv.ua

IN STRICT CONFIDENCE: Якщо б ми прислуховувались до думок інших, то не випустили б жодного альбому

Рано чи пізно майже у кожного меломана приходить той момент, коли вже неможливо просто слухати музику – хочеться самому її створювати. Для деяких це так і залишається миттєвим поривом, а для інших стає долею. Для двох друзів Jorg Schelte і Dennis Ostermann цей момент настав між 1989 – 1990 роками. Саме тоді було створено ISC. Після цього гурт стрімко набирав оберти і завойовував своїх шанувальників. Зараз вже неможливо уявити електронну сцену Європи без фірмового саунду ISС. Ми вирішили зв’язатись з лідером гурту Денісом і поставити йому декілька запитань.

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Розкажіть трохи про народження групи.
Група була створена в 1990 в маленькому сонному містечку у великих лісах центральної Німеччини. В той час ми були під впливом електроніки 80-х, у поєднанні з духом експериментальних груп, таких як Skinny Puppy. В 1996 був підписаний перший контракт і випущений перший альбом на культовому лейблі Zoth Ommog. Відтоді ми завжди очікуємо на нові виклики.

Яка головна ідея ваших пісень? Чи намагаєтесь ви донести якесь повідомлення своїй аудиторії?
Не так повідомлення, як наші емоції, мрії, натхнення. Ми не хочемо вчити людей моралі, вказувати, що є гарним, а що поганим.

Хто найголовніший критик вашої групи?
Це ми самі. Нас ніколи не хвилювала критика ззовні. Якщо б ми прислуховувались до думок інших, то не випустили б жодного альбому. Чесно.

Який таємний сенс несе назва альбому “Holy”?
Питання, що є священним.

Хто розробив стиль буклету? Що то за монахиня на фото?
Все художнє оформлення робили самі. Звичайно, нам потрібна допомога наших друзів для реалізації наших ідей. З ними ми працюємо вже давно. Монахиня також наша подруга.

Які елементи In Strict Confidence найпотужніші?
Я думаю, поєднання гармонічного та потужного звучання, хорошого та поганого, небес та пекла, всі протиріччя, які нас цікавлять.

Чи складно так довго перебувати на вершині електронної сцени?
Якщо б я думав, що займаю вершинні позиції, в мене вже давно не було б стимулів. Людина ніколи не повинна думати, що вже всього досягла, а повинна завжди прагнути більшого. Це як залежність.

Реліз нового альбому назначено на травень 2006. Вже є назва? Чи будуть представлені ремікси?
Новий альбом “Exile Paradise” побачить світ у травні. За кілька днів вийде наш сингл, на якому буде декілька наших пісень, включаючи Bluteangel чи Samsas Traum.

Чи плануєте спільні концерти у найближчому майбутньому?
Ні. Декілька днів тому ми випустили кавер-версію хіта A-Ha “The Sun is Always Shines on TV” із нашими друзями на телебаченні.

У березні In Strict Confidence збираються у великий тур. Які країни відвідаєте? Концерт в Україні – це реально?
Наш офіційний тур заплановано на другу половину 2006 року. До того ж, ми дамо декілька концертів у Європі. Рішення буде залежати від нашого агентства та належного фінансування. Але я б із задоволенням виступив.

Що таке ґотика?
Я не люблю ставити поняття в рамки, або звужувати їх. Ґотика має багато значень: від відношення до життя, стиля музики, субкультури, мистецтва до комерційної торгівлі.

Яка група була найкращою в 2005?
Неможливо відповісти на це питання. Я міг би згадати деякі групи, але вони можуть мені набриднути вже через декілька місяців. Взагалі, хороша група має наповнювати ентузіазмом надовго.

Коли-небудь чули українські групи?
Чесно кажучи, ні. В усякому разі, я не пам’ятаю. Але я відкритий для всього!

Декілька слів українським фанам...
Ми дійсно сподіваємось, що коли-небудь виступимо в Україні!

INFO
Країна Німеччина Стиль електро ґотика / синт-поп ґотика

Склад
Dennis Ostermann (songwriting, lyrics)
Jorg Schelte (songwriting, programming)
Steve Vesper (rythms, programing, drums)

Веб
www.instrictconfidence.de

GIRLS UNDER GLASS: 99% усіх гуртів тільки повторюють те, що було придумано до них

Girls Under Glass – беззаперечна легенда Німецької андерграундної сцени! Отже згадаємо трошки історію гурту, а також розпитаємо про сьогодення у лідера колективу – Zaphor aka Volker Zacharias

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Як довго існує проект і яка історія його створення?
Girls Under glass виповнюється у 2006-му двадцять років. Спочатку він створювався як супроводжуючий гурт такого культового колективу, як “Calling Dead Red Roses”.

Що вам найбільше запам’яталось з вашої музичної кар'єри?
Я завжди пам’ятатиму всі чудові зустрічі з людьми, музикантами, фанами по всьому світові – як ми проводили час разом, ставали друзями. Музика об'єднує!

Кому прийшла в голову така назва гурту? І чому саме “Girls under Glass”?
Після розриву з Calling Dead Red Roses ми вирішили зробити щось незвичне, що б зацікавило людей. Такі назви, як “Dawn Of The Dead”, “Black Music Church” тощо, безпосередньо вказують на стиль музики, а нам хотілось чогось незвичного, дивного, інтригуючого. “Girls Under Glass” була одна з наших ідей.

Як змінились ваші музичні смаки за останні 10 років?
Вони змінились так, як усе змінюється. Життя саме по собі – постійний процес змін. Ми починали як справжній goth-electro проект, пізніше на нас вплинув рок і метал. В кінці 90-х помітний вплив industrial electro, ну а зараз ми повертаємось до нашого коріння. Але наша версія goth-Wave – сучасна, нею також зацікавляться шанувальники поп- та рок-музики. Навіть зараз я слухаю найрізноманітніші стилі музики і не знаю, чи мають вони вплив на “Girls Under Glass”.

Що ви думаєте про сучасну electronic-industrial сцену?
Що ви маєте на увазі під словом сучасна? Я особливо не помічаю сьогоднішньої електронної сцени. DAF та Kraftwerk починали в 70-х. Наступне покоління гуртів: Front 242 та Nitzer Ebb. В 80-х домінував індастріал. Ну а зараз панує суміш і того, і іншого. Звучання жорсткіше і тяжкіше, можливо це вплив техно, але все також з 90-х. Отже, якщо брати такі гурти, як VNV Nation та Covenant і називати їх сучасною електронною сценою, то я відповім, що слухаю їх вже років 20!
Час від часу з’являються гурти, які можна назвати унікальними, поки не з'являються інші, що копіюють їх (наприклад, Wumpscut, які зробили революцію в electro industrial, чи “Das Ich” , основоположники театралізованого звуку та розумної німецької лірики, чи “Deine Lakaien”, які змікшували класику з електронною музикою). 99% усіх гуртів тільки повторюють те, що було придумано до них.

Які сильні та слабкі сторони електронної музики?
По перше, ви можете під нею танцювати, і майже всі дівчата на танцполі гарно вдягнуті. Принаймні, у Німеччині вони вдягають шкуру, ластик, святковий одяг. Слабка сторона в тому, що це старомодно і не видовищно. Більшість людей навіть не знає, під що вони танцюють. Існують клубні хіти, але назви гуртів ніхто не знає. Часто бувають такі випадки, коли 500 людей танцюють під конкретний трек, а поверхом нижче той самий гурт грає наживо для 30. На жаль, це не жарт. Цей приклад показує, наскільки серйозно люди ставляться до музики. Дуже сумна еволюція!

Як ви думаєте, що пов’язує музику “Girls Under Glass” із новим століттям, з новим поколінням людей? Ви намагаєтесь слідкувати за новими стилістичними напрямками?
Хм… важко сказати. Я думаю, вплив нашої музики не дуже суттєвий. Ми ніколи не підстроювали наш стиль до моди. Візьміть за приклад “Equilibrium”. На ньому жодного танцювального треку, але він мав успіх. “Zyklus” – найроковіший наш альбом, мало хто з німецьких ді-джеїв за таке візьметься. Та нам на це начхати. Ми займаємось свою справою і не звертаємо увагу на стилістичні тенденції взагалі. Я цікавлюсь танцювальною музикою, але можу також ігнорувати її. На мене особливо нічого не впливає. Мені подобаються Coldplay, Interpol, Editors, Placebo і в цьому роді.

Вам подобається виступати? Як виглядають ваші шоу? Які концерти найбільше запам’ятались? Чому?
Іноді нам подобається виступати, але це дуже складна фінансова справа. Те, як ми себе хочемо донести до аудиторії, коштує дорого. У минулому ми багато витратили, коли планували шоу. Інший спосіб – виступати з мінімумом апаратури та світлом, яке лише б’є в очі. Так ми можемо заробити грошей, але навряд чи ми та наші фани отримаємо задоволення. Як результат, ми надаємо перевагу виступам на великих фестивалях, де є можливість викластись на сто відсотків. Крім фестів є ще й довготривалі турне. Не знаю, чи будуть вони колись ще в нас.

Які плани на 2006 рік? Коли вийде новий альбом?
Восени ми випускаємо DVD (записане десятьма камерами під час Wave Gotik Treffen у Лейпцигу минулого року) та Exitus-2 – з особливими версіями треків, деякими новими піснями та рідкісним матеріалом. Так що до кінця року за новий альбом не будемо братися. Головні плани такі: спочатку випускаємо DVD, потім готуємось до фестивалю Mera Luna та концерту, присвяченому 20-річчю гурту.

На які групи плануєте робити ремікси?
Ні на які.

Коли-небудь чули українські гурти?
Не думаю. Скоріш за все я чув російські, не впевнений щодо українських.

Хотіли б виступити В Україні?
Звичайно! Завжди здорово зустріти нових людей. Було б просто фантастично виступити чи взяти участь у фестивалі.

Що таке ґотика?
Залежить від людей, які вживаюсь це слово. Деякі називають ґотику музичним стилем, інші – стилем життя. Особисто я не даю визначень, тому що я не частина цієї сцени і я не ґот. Тому немає сенсу про це говорити.

Насамкінець декілька слів українським фанам…
Сподіваюсь, що колись зустрінемось. Бережіть себе і не забувайте слухати хорошу музику. Життя надто коротке, щоб щось пропустити.

ІНФО
Країна - Німеччина
Стиль - ґотика / дарквейв

Склад
Hauke Harms electronics & keyboards)
Zaphor aka Volker Zacharias guitars, vocals)
Axel Ermes (bass guitar)

Сольний концерт «ТІНЬ СОНЦЯ» у КИЄВІ!

20 листопада в Києво-Могилянській Академії (КМЦ НаУКМА) о 19:00 відбудеться концерт гурту «ТІНЬ СОНЦЯ»: оновлена концертна програма під назвою «Громом і Вогнем». «Тінь Сонця» планує втішити шанувальників цілим рядом сюрпризів, а головне — сподівається знову з Вами усіма зустрітись!
БРОНЮВАННЯ КВИТКІВ НА 20.11 за телефоном +38 093 763-29-21 Ольга. Телефонувати з 10:00 до 22:00.

http://www.sun-shadow.info/

END OF GREEN: ми на останній позначці шкали вимірювання надії

Музична еволюція привела цей гурт, який існує вже більше 10 років, до створення свого власного бачення стилю gothic metal. Які інгредієнти їхнього стилю? Будь ласка – трошки doom від зрілих Paradise Lost і Katatonia, трошки альтернативи, ще трошки старого gothic rock та депресивна лірика. Всі, кому до смаку такий коктейль, просто зобов’язані ознайомитись зі змістом їхнього останнього альбому – Dead End Dreaming! Ця робота іще раз підтвердила, що End Of Green – один із найкращих gothic metal гуртів не тільки в Німеччині, але і в Європі. Отже розпитаємо гітариста End Of Green Michael Setzer про їх останній альбом і про гурт в цілому!

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Розкажіть як народився End of Green.
Не знаю. Мабуть, діти не можуть згадати своє народження. Я знайшов щось у книзі з історії: заснована у 92 році в південно-німецькій глушині. З тих пір дитинка вже значно підросла і досі вдягається в чорне.

Звідки така назва? Чия була ідея так назвати групу?
Групу так обізвав бас-гітарист, який покинув її ще до випуску першого альбому. Зелений символізує надію, а ми на останній позначці шкали вимірювання надії. От і все.

Які основні теми ваших пісень?
Ми маємо справу з життям. Чи ми намагаємось мати з нею справу. Все, про що співає Мішель, засноване на повсякденному житті – і можливо про нас. Наші пісні про часи, коли стає сумно, самотньо, відразливо, зле.

Що вас надихає?
Життя, емоції, думки. Ваше життя, наше життя...

Який потаємний сенс у назві “Dead and Dreaming”?
О, тут нема нічого потаємного взагалі. Це проста думка: чи мріє про щось людина після смерті? Якщо так, то про що? Інший сенс – це наші мрії. Інколи ти намагаєшся втекти від свого життя за допомогою мрій чи чогось іншого. Саме мрії, що йдуть повсюди слідом, допомагають жити. В усякому разі, в обох шляхів один кінець.

Якою була перша реакція на дебютний альбом?
Мене переповнювали почуття, ми навіть потрапила до німецьких хіт-парадів. Ми над цим питанням не замислювались. Думаю, платівку добре зустріли, і ми всі погоджуємось, що вона дійсно хороша.

Хто придумав назву “Dead and Dreaming”? Хто розробив обкладинку?
Обкладинку зробив наш гітарист Кірк Керкер. Також він працював і над попереднім альбомом. Він дійсно обдарований. Звідки так назва? Не знаю...Хтось підкинув під час розмови і всі подумали “Те, що треба”.

Розкажіть про пісню “No Coming Home”. Вона мені дуже подобається, тому й хочеться дізнатися більше про історію її створення.
Загублений в остогидлому місті. Ти не повернешся додому – хоча можливо і треба. Але стільки думок в голові. І стільки дивних спонукань.

Як щодо кавер-версій? Чи очікувати нам нові кавери? (Black#1 – супер)
Не знаю. Зараз нічого такого не плануємо. Можливо зробимо, якщо всі погодяться, що пісня гарна. Зараз більше хочеться створювати власні пісні.

Чи слухаєте CD інших gothic-metal груп? Кого можете порекомендувати нашим читачам?
Щодо gothic-metal ми в цьому не експерти. Звичайно, ми знаємо багато гуртів цього стилю, але я б не сказав, що в мене є улюблені. Можу порекомендувати Jack Frost з Австрії. Вони неймовірні та дійсно жахливі! Також мені подобається старий Gothrock типу Fields Of The Nephilim, The Cure, Sisters Of Mercy, The Cult чи Bauhaus. Є ще одна група із вражаючою назвою: Я Люблю Тебе, Але Обрав Темряву.

Як ви відноситесь до більш екстремальних проявів музики: death, black-metal?
Стара школа. Я й досі шаленію від таких груп, як Autopsy, Entombed, Bolt
Thrower і раннього Death. Але я не слідкую за цією сценою зараз. Black Metal – це не моє, хоча подобається ранній Darkthrone і Venom.

Що винахідливіше по своїй природі Добро чи Зло? Хто провідник Добра чи Зла на Землі на цей час?
Непокірний. Я сподіваюсь, що добро все ж переможе. Мене зачаровують злі речі, але наприкінці дня я все ж сподіваюсь, що добро переважить. Але я думаю, що окрім серця не має бути інших провідників. Та й провідників можна шукати вічність, та так і не знайти.

Як тобі сьогоденна реальність? Чи задовольняє вона тебе?
Точно ні. Але це проблема реальності. Не так легко знайти спільну мову з тим, хто тебе силує. Та йдеться не про заклики: „З’їж або здохни. Ти або тебе“. Є багато речей, які мене просто бісять. Може треба щось міняти. Ви зі мною? Залучайте своїх друзів! Нумо діяти!

Розкажіть про ваші концерти.
О, в нас було стільки дивних шоу. Найдивніше, мабуть, було, коли ми виступали в нашому рідному місті перед неочікуваним натовпом 1200 чоловік і звук пропав.

Які творчі плани та головні сподівання ви плекаєте у найближчому майбутньому?
Ми ні на що не сподіваємося. Це наш найбільший плюс. Не плекайте зайвих надій і не будете розчарованими. Щодо творчості: ми пишемо пісні, коли вони нам усім сподобаються, випустимо альбом. Ми працюємо як навіжені. Думаю, що наступний альбом буде по-справжньому злісним.

Що таке ґотика?
Якби ж я знав. Дійсно, навіть й гадки не маю. Нас назвали ґотами ще до того, як ми зрозуміли, що ми на них схожі. Для мене це щось схоже на Johnny Cash. Це меланхолія, почуття, і факт, що ми дійсно полюбляємо читати темні сторінки нашого розуму. За останні роки в мене склалося враження, що Ґот – це мода. Я маю на увазі Depeche Mode, Sisters Of Mercy, 69 Eyes, Emily
The Strange ... Всі вони ґоти, але кардинально різні... Особливо Emily.

Декілька слів українським фанам...
Дякую, що цікавитесь нашою творчістю. Сподіваємось колись приїхати в Україну. Удачі на футбольному чемпіонаті. Дякую за підтримку.

ІНФОРМАЦІЯ
Країна: Німеччина Стиль: gothic metal
Склад:
Mike Huburn - Guitar and Vocals
Michael Setzer - Guitar
Matthias Siffermann - Drums
Oliver Merkle - Guitar
Rainer Hampel - Bass

ASSEMBLAGE 23: перетворюю негативні сторони життя на позитивні за допомогою музики

Assemblage 23 іще одне помітне ім’я на індустріальній сцені, яка останнім часом перевантажена однотипними проектами, створених аби заробити грошей поки цей тип музики користується популярністю. Звичайно, дуже довго це не може продовжуватись, і рано чи пізно (скоріше рано) подібні „виконавці” стануть перед вибором: або завершити кар’єру, або вести жалюгідне існування, задовольняючись минулою славою. Але Assemblage 23 серед них не буде – талант лідера і єдиного члена проекту, без всякого сумніву, дозволить гурту триматись на плаву ще довгі роки!!! І ось ексклюзивне інтерв’ю з харизматичним лідером Assemblage 23 Томом Шером.

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Assemblage 23 досить популярні серед прихильників електронної музики, але інформації про вас не дуже багато. Розкажи нам побільше як усе почалось.
Я завжди цікавився музикою, із ранніх років. Я втягнувся в електронну музику в молодості, коли я почув таких виконавців, як The Cars і Гарі Нумена. Я відкладав гроші, а коли назбирав потрібну суму, то купив перший синтезатор Korg Poly 800. Тоді все і почалося. Навчаючись у старших класах, пішов на концерт Depeche Mode. Вони грали industrial через підсилювач, поки люди заходили. Мені дуже сподобалось. Саме в цьому руслі я і хотів просуватися.

Assemblage 23 – проект однієї людини. Чи немає в тебе наміру поповнити ряди свого проекту?
Ні, я не хочу ні з ким працювати. Я такий скрупульозний, коли йдеться про звук, а з командою все б закінчилось сварками. Я краще буду працювати сам, аніж із кимсь сперечатися.

Які треки з останнього альбому “Storm” вам найбільше подобаються?
Я задоволений всіма, але, мабуть, найбільше пишаюсь“30 k Ft”. Вийшло так, як і задумувалось. Я дійсно думаю, що цей трек вплинув на багатьох людей.

Який твій улюблений гурт на цей момент і взагалі?
Чесно кажучи, я вже менше слухаю електронну музику. Я проводжу так багато часу в студії, що, коли закінчую, хочеться послухати таку музику, яка б кардинально відрізнялась від того, що я роблю. Однак, мені завжди подобались “Haujobb” за їх уяву й новаторство та “Mesh” за прекрасні пісні.

В чому черпаєш натхнення для свого творчого самовираження?
В більшості випадків – із повсякденних вражень. Це мій спосіб перетворювати негативні сторони життя на позитивні за допомогою музики, так що мені не доводиться тримати негатив у собі.

Життєве правило, якого ти намагаєшся дотримуватися?
Я хочу записувати альбоми, які б сам захотів купити. І ніяких заповнень дірок. Я підходжу до кожного треку, ніби вони окремі сингли.

Хто, на твою думку, зробив найвдаліший ремікс на Assemblage 23?
Мій улюблений ремікс “Red Sparrow”, зроблений King of Insects. Думаю, це блискуча робота.

Як ти вважаєш, чи є майбутнє в електронної сцени? Якщо так, то яким ти його бачиш?
Думаю, так. Але люди повинні підтримати своїх улюблених виконавців. Піратські MP3, CD завдають серйозної шкоди нашій сцені. Мало хто з електронників продає багато альбомів, тому, коли хтось незаконно копіює музику, це дуже суттєво, особливо порівняно з розкрученими гуртами.

Чи є в тебе інші проекти окрім Assemblage 23?
Так, в мене є Nerve Filter, який нещодавно випустив альбом в США. В інших країнах він з’явиться після 20 квітня. Це більш екстремальний та інструментальний проект, який багатьох здивує.

Звідки енергія Assemblage 23? Ти спокійна людина в повсякденному житті?
Так, я дуже спокійна та щаслива людина. Причина цього полягає в тому, що я придушую своїх внутрішніх демонів у процесі записування музики.

Які в тебе плани на 2006 рік? Коли вийде новий альбом? І що нового можна буде на ньому почути?
Дочекайтесь, і самі про все дізнаєтесь! Я ніколи не знаю, скільки мені треба часу для запису альбому. В будь-якому випадку, я вже працюю над новим матеріалом. Уявлення не маю, коли він буде готовий до випуску, можливо наступного року. Також через декілька місяців вийде збірка, де буде представлена пісня “Decades”, яка раніше ніде не випускалась.

Що у вашому розумінні означає ґотика?
Ви звернулись не до тієї людини з цим запитанням. Я ніколи не захоплювався ґотикою.

Чув коли-небудь українські гурти?
Я переписувався з деякими музикантами, але поки що не довелось послухати їхню музику.

І, на завершення, декілька слів своїм українським фанам...
Привіт усім нашим фанам з України! Ваша підтримка важить для мене набагато більше, ніж ви собі можете уявити!

INFO
ASSEMBLAGE 23
Країна: США Стиль: EBM
Склад: Tom Shear – всі інструменти
Web: www.assemblage23.com

Сквозь серые толпы бегу от знакомых...

Сквозь серые толпы бегу от знакомых,
Скрываю от встречных глаза.
Прорваться на волю, из города сонных
Людей. Не могу не любя!

Привиделся образ твой. И в мыслях моих
Родились простые слова:
"Люблю тебя, ангел!" И ветер затих…
И эхо вторит: "Никогда…"

Никогда не расстаться, вовек не забыть
Тех чувств и прекрасной любви.
Но эхо сорвалось в словах: "Не любить…"
И сердце застыло в груди.

А, может, неправда, не будет конца?
Разрушаться ли отношенья?
Возьму твою руку, прижму и опять…
Растает немое виденье…

Merethir

Український андеграундний журнал SACRATUM відкриває свій блог!

Відтепер за посиланням /sacratum.blogspot.com/ ви можете знайти для себе інформацію щодо подій та особистостей світу готики, індустріалу, металу, електроніки, року, фолку, панку. Також ми пишемо про літературу, подорожі, архітектуру, фестивалі, вірування, стиль та інші неформатні речі.
Ми обрали мінімалістичний дизайн задля швидшого завантаження сторінки.
Безумовно, ви можете залишити свій оригінальний коментар до кожного допису. Окрім того, ми запрошуємо вас доповнювати цей блог своїми статтями, рецензіями, звітами і анонсами. Для цього достатньо відправити матеріали на поштову скриньку sacratum@gmail.com, зазначивши у темі "Для блогу".