Діти цифрової алхімії ДЖЕЙСОНА БІМА

ТЕКСТ: Олексій KLIFF
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #3, 2006-10-19

Сьогодні ми все частіше можемо бачити цифрові картини, малюнки. Створення цифрових картин вимагає від їх авторів поєднання неймовірних художніх, творчих та технічних здібностей. Цифрове мистецтво поволі витісняє традиційні види малювання. Вже, наприклад, важко уявити, щоб якісь гурти почали оформляти буклети своїх платівок, залучаючи до цього живі картини. Але є такі сміливці серед художників, котрі успішно сполучають, здається, непоєднанне – цифрове та живе малювання. Таким сміливцем можна по праву вважати Джейсона Біма, про котрого ми вам повідаємо зараз. А якщо ви дізнаєтесь, що він поєднує ще й дарк арт із красою молодого жіночого тіла? Ви, певно, вже звернули увагу на обкладинку Сакратуму та на портфоліо – це саме його роботи! Сподіваюсь, ви зацікавитесь нашим героєм!

За останні 15 років Джейсон спромігся не лише стати професійним художником, відкрити свою студію дарк арту, а, найголовніше, вигадати власний унікальний, ні на що не схожий стиль. Джейсон комбінує у своїх творах ідеї сюрреалізму та цифрових витворів. Цього жодним чином не можна зробити лише завдяки фото, чи малюнку, чи комп'ютеру, а тільки у поєднанні цих засобів.

Його роботи здобули місце у відомих галереях Чикаго, Філадельфії, Нью-Йорка, і навіть у напівзруйнованому Орлеані. Також роботи Джейсона Біма мають успіх і у Європі, зокрема у мистецьких галереях Франції та Німеччини. Картини художника прикрашають книги, журнали (відтепер серед яких і Сакратум), платівки, афіші фільмів тощо.
Його стиль критики називають і “дарк арт”, “ґотик арт”, ототожнюючи із грубим, страхітливим та гротескним напрямом художнього вираження. Але, насправді, критики не зовсім праві. Як зауважує сам Джейсон, його роботи зображують емоції, любов, ненависть, красу, поєднану із трагедією темряви... Кожна його картина, де зображені і вампіри, і красуні, і демони, і янголи, має свій характер.

Мешкає наш співрозмовник у містечку Грей-Фолс, що у штаті Монтана (США). Він витрачає більшість свого часу, плануючи та реалізовуючи нові проекти у сімейному маєтку, котрому вже більше 120 років. Ви можете подивитись роботи Джейсона Біма як на сторінках Сакратуму, так і на його офіційному сайті www.jasonbeam.com.

Виділимо трохи часу для того, щоб зануритись у таємничий світ цього “цифрового майстра” і побачити – що в середині... Мені вдалось зв'язатись із Джейсоном Бімом, і він сердечно погодився відповісти на мої питання. Тож, далі слідуватиме викладка нашої із ним розмови, що, до слова, стала першим (і сподіваюсь – не останнім) досвідом Сакратуму у живому спілкуванні з художником стилю дарк арту.

Розкажіть трохи про себе Джейсоне. Як ви стали успішним митцем?
Із самої молодості я жадав стати митцем, а коли поступив до коледжу, то остаточно зрозумів, – хочу працювати як креативна особа, а не кидати зусилля молодих років на казна-що! Отож, я почав вивчати рекламний та графічний дизайн, та, за нагоди, розпочав кар'єру в цій сфері, – і це чудово, маю сказати. Я отримую подвійне задоволення від двох „світів” – я можу практикувати і втілювати свої знання для бізнесу, одночасно дозволяючи собі втілювати свої фантазії у графічному мистецтві!

Що ж, мені відомо, що ви працюєте в стилі дарк-ґотик арт. Як би ви описали цей стиль?
Я завжди намагався поєднати деяку моторошну таємничість із красою жіночих форм, і витримати сюрреалістичний баланс цих двох хвилюючих явищ. Гадаю, що „дарковість” та „ґотичність” моїх робіт проявляється саме в цьому об'єднанні – об'єднанні краси і мороку, любові та ненависті.
Для мене ж, це справжнє випробування – зберегти відображення хтивості жіночого тіла, в той час як воно оточене грубими, похмурими, зловісними елементами! Контраст гарного жіночого тіла на страхітливому фоні виглядає дуже привабливим, як на мене, чи не так?

О, мені теж подобається гарне жіноче тіло! Але, Джейсоне, поділіться з нашими читачами, чому ви обрали саме цей стиль для роботи? Які витоки вашої творчості?
Коли я починав свої візуально-цифрові творчі випробування в 1995 році, то я не мав жодних прикладів для наслідування. Мій стиль є наслідком довготривалих експериментів, що втілювались у поліпшенні результатів кожної наступної картини, котру я робив. Почасти це було пов'язано із розвитком інформаційних технологій, а іноді з критикою моїх друзів. Хм..., мені також завжди подобались роботи художника Дерека Рігза, особливо його знані обкладинки альбомів Iron Maiden. [Тру! – прим.автора]

Джейсоне, що ж ви хочете донести своєю творчістю до глядачів? Які хочете викликати почуття, переживання?
Багато людей питають мене, чи вкладаю я певну філософію у свої картини. Зазвичай усі ідеї, котрі я вкладаю у свої картини, видно в їхніх деталях, текстурах, кольорах, тінях та півтонах. Коли я творю картину, я не думаю про політику, війну, гроші тощо – єдине, що для мене в цей момент має значення – це творча думка й мислення. Тож, я хочу, щоб глядачі вбачали власні посили в моїх картинах, мали власну інтерпретацію, власний погляд.

Гаразд, а де ви знаходите натхнення для творчості? Опишіть нашим читачам момент, коли вам спадає на думку творча ідея...
Багато ідей приходить, коли я собі гуляю в сутінках рідного міста та слухаю музику. Мене також надихає природа. А, загалом, мій творчий процес не зовсім звичний, гадаю. Мені подобається спонтанність, коли ідея приходить до тебе і ти її одразу ж реалізуєш – робиш ескізи, знаходиш модель, знімаєш, малюєш, – твориш картину, і тебе ніщо не відволікає! А якщо мене починають мучити сумніви з приводу реалізації певного проекту, то та картина може бути ніколи не закінченою.

У кожного митця є своя муза. А яка ваша, пане Бім?
Сумно, але я не маю певну і сталу музу, як дехто, – я просто отримую своє натхнення з жіночих форм, і все... Коли я дивлюсь на конкретну модель, вона мене надихає на створення певної візуалізації навколо неї.

Добре, тоді скажіть Джейсоне, хто ваші улюблені художники? Хто на вас має найбільший вплив?
Мені до вподоби роботи Франка Фразетти, і я сподіваюсь одного дня відвідати його музей. А загалом, мені не подобається бути під чиїмось впливом, і іншим не раджу.
Яку музику ви зазвичай слухаєте, які відвідуєте концерти?
Я слухаю багато металу зразка 80-х років, таких як Iron Maiden, AC/DC, Judas Priest та Motorhead. Я живу в Монтані, котру дехто називає „заднім місцем” Америки, тож мені досить рідко доводиться відвідувати концерти класних гуртів. Але от бачив якось виступ Rob Zombie кілька місяців тому.

Як же ми тебе добре розуміємо Джейсоне! В Україні також відчуваєш себе обділеним відносно класних концертів, якщо ти мешкаєш десь у Тернополі, Черкасах чи Маріуполі. Але повернемось до нашого інтерв'ю. Які ваші улюблені теми, композиції, кольори?
Я реально насолоджуюсь епічними композиціями, що сповіщають про видатні досягнення людей. Також мені подобаються зображення темних сторін життя людей. В мене викликають щире захоплення досконалі композиції, що стали наслідком поєднання творчої думки та професійного виконання, а не спонтанні витвори.
Щодо кольорів, то думка моя наступна: поєднання кольорів в певній гаммі більш ефектно висвітлює бажані образи, ніж поодинокі кольори.

До речі, чи чули ви коли-небудь про українських художників стилю дарк-арт?
Мені шкода, але маю визнати, що мені не відомі українські артисти. Але я бачив багато картин американців, що є вихідцями зі Східної Європи та України, – їх роботи мені здались особливо депресивними...

Мабуть, тому що життя в нас тут у реалі не дуже тішить… Ок, опишіть, будь-ласка, словами якусь свою картину для наших читачів...
Думаю, що мені важко буде описати словами свої картини – хочеться залишити це вашим читачам та поціновувачам ґотичного мистецтва.

Сподіваюсь наші читачі відгукнуться на ваш заклик, і будуть писати нам свої враження від вашого портфоліо на sacratum@gmail.com. Рушаймо ж далі! Ви зазвичай використовуєте фото і комп'ютерну обробку для створення своїх картин. Чи можете поділитись більш розлого технологією їх створення?
Ну, я роблю наступне. По-перше, знімаю фото на чорному фоні, іноді використовую різноманітні ефекти з тінями тощо. Але самим фото я не довго займаюсь, а щонайшвидше переходжу до цифрової обробки фото, – це ж бо мій “козир”. Тож, друге: беремо кілька фото і компонуємо їх (іноді бува і таке, що руку я беру з одного, ногу – з іншого фото і т.д.). Як тільки досягається необхідна композиція з фото, переходимо до процесу “творення” навколишньої атмосфери. Під час цього третього етапу, я сканую, малюю, моделюю, граюсь із кольорами і тінями, одним словом – ворожу собі по трохи, – і так дуже довгий час. Зазвичай, одна моя робота займає 40-80 годин, але, не зважаючи на витрачений час, я завжди досягаю мети, і роблю ту композицію, котру мав у задумі!

Розкажіть, хто обирає та фотографує ваших моделей для картин? Які є особливості в цьому процесі?
Обираю я моделей сам, так би мовити, власноруч [ги, жартівник! – прим. авт.]. Єдине, що я хочу бачити в своїх моделях, то це експресію, почуття, які вони здатні перетворити в своєму образі.

Мені стало відомо, що ви маєте власну художню студію. Які цілі, окрім комерційних, ви вирішуєте?
Окрім студії я займаюсь педагогічною діяльністю, передаю досвід молодим людям – читаю лекції студентам та проводжу уроки в школах.

У вас є надзвичайний доробок картин, а у нас є надзвичайний інтерес до ваших робіт. Але ж ви американець, тож як можна їх побачити європейському поціновувачу? Чи влаштовуєте ви виставки, галереї, чи маєте видання в Європі?
В мене завжди була сила силенна поціновувачів у Європі, тож моя студія часто влаштовує там різноманітні перформанси. До того ж, процедура виготовлення й доставка картин, альбомів, буклетів по ЄС така сама як і по США. Хотів би я, щоб і українцям були досяжні мої роботи.

Що ж, я впевнений, що Сакратум хоч трошки ознайомить своїх читачів із вашою творчістю. Джейсоне, ми неодмінно розмістимо ваше портфоліо в журналі. До речі, якою роботою/картиною ви більш за все пишаєтесь?
Я дійсно пишаюсь картиною під назвою “Fallen”. Я дуже задоволений кольорами, композицією, експресією та смисловим посилом. Дана картина представлена у багатьох дарк-арт збірниках і в моєму особистому художньому альбомі “Daughters of Digital Alchemy’”, тож це досить відоме творіння. Я часто радію, коли дивлюсь на цю картину.

Що б ви ще хотіли зробити? Які ваші творчі плани?
Мої плани на життя досить прості: залишатись творчою особою, займатись улюбленою справою – створювати дарк арт, жити вільно. Мені не буде боязко старості, якщо я так само буду видавати свої художні ідеї і вони матимуть успіх у близьких людей.

Нашим читачам буде цікава ваша незалежна думка на поняття „ґотика” – як ви оцінюєте це явище?
Не має певних причин судити про людей лише по їхньому вбранні або кольорі волосся. Я намагаюсь оцінювати людей за їхніми діями, вчинками, життєвою позицією. Але ґотів сучасне суспільство судить поверхово і неоднозначно, що для мене дуже сумно.

А як розвивається ґотична субкультура у США?
У моєму рідному краї та околицях, люди знайомляться з ґотичною субкультурою в основному завдяки ЗМІ. Тут майже немає ґотичних ком'юниті абощо, і загалом ґотів у Монтані не часто зустрінеш. Я ж виглядаю як ґот просто через те, що я веду такий спосіб життя, як і ґоти, почасти звертаючись до темної сторони життя...

І, насамкінець, кілька останніх слів нашим читачам...
Дякую всім людям в Україні, котрим сподобались мої твори, не полишайте уваги і слідкуйте за новими роботами на моєму сайті.
Будьте творчими у всьому!

Щиро дякуємо вам за відверті відповіді, Джейсоне!
Сподіваюсь, нашим читачам хоч трохи відкрилася ваша вражаюча творчість!

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:
http://www.jasonbeamstudios.com/
http://www.myspace.com/jasonbeam