«Combichrist» у Києві зламали мікрофони і закидали публіку пляшками

Спроба «переселення» techno body music з андерграундного «Прайму» в «Бінго» закінчилося поламаною «зірковими гостями» апаратурою і багатотисячними збитками…

6 березня в київському клубі «Бінго» виступив норвезько-американський гурт «Combichrist». Група, заснована у 2003 р. норвежцем Енді ЛаПлегуа (Andy LaPlegua), вважається легендою техно-сцени та співає на теми сексу й насильства із переважанням ненормативної лексики. Схожі представники «темної сцени» приїжджали до Києва минулого року – ними були мексиканці «Hocico». Однак тексти вихідців з «третього світу» виявилися більш осмисленими, виступ цікавішим, а енергетика – потужнішою, ніж у «зіркових» американо-норвежців… Однак про все по порядку.

Захід дістав назву «Techno body fest». Нелегку справу його організації узяли на себе спільноти Ukrainian-Synth-Community, Kiev-Dark-Promotion та Postindustrial.in.ua за підтримки Bangin Beats Promo. Певно, за задумом організаторів, чим більше було проанонсовано груп, тим більшим мав бути прибуток, тому на фест було запрошено 7 гуртів з Росії та України та один – з Великої Британії (на додаток до «зіркових» хедлайнерів). Була обладнана друга сцена, де мали виступати хардкор- та спідкор-діджеї. Згадані напрямки електронної музики вважаються «екстремальними» та «непопсовими» через дуже швидкий ритм (швидкість bpm – більше 200 ударів на хвилину). Тому й обладнали дві сцени на всі смаки – для тих, кому не подобався TBM та EBM на «головній сцені», альтернативою мали стати хардкор-ритми.
Однак не так сталося, як гадалося.

Почалося дійство о 20:00 (хоча початок і був заявлений на 18:00). Декілька треків відіграла московська DJ Jana Dark, потім на сцену вийшов гість із Волгограда – gothic-EBM-проект «Holocoder». Цього разу гурт приїхав лише у складі вокаліста, що співав під мінус, роль клавішника виконав ноутбук. Команда виконує пісні на військову тематику, називає свою творчість «музикою сталінградського танцмайданчика» та доповнює погрозливі мелодії рикаючим вокалом. Склалося враження, що на січневому виступі в клубі «Прайм» (на вечірці «Industrial explosion») гурт прозвучав набагато потужніше та енергійніше (мабуть, особливості звуку «Бінго»). Однак заміксовані військові мелодії та стрибаючий по сцені вокаліст трохи розігріли публіку, і настала черга гостей з Великої Британії – «Cyberside».

Поки група налаштовувалася, ведучий заходу – МС Dog – виголосив невелику промову на тему «всі ми живемо у сраці, і країна наша – повна жопа, але інколи до нас і такі групи приїжджають… Welcome to Ukraine, Cyberside!»

Гурт порадував своєю нестримною енергією. Грали суміш євро-трансових мелодій, EBM-ритмів, зіграних на драйві гітарних рифів та синтпоп-вокалу. Позитивна та оптимістична музика, особливо якщо порівняти із звучанням гурту, який грав після британців. Хлопці нагадали своєю зовнішністю інших веселих європейців – «Scooter»: блондинисті клавішник та вокаліст, схожі рухи та ефектні пози, ті ж самі ритми… Повне дежа вю почалося, коли група виконала «Rebel yell» Біллі Айдола, пісню, котра крутилася на радіо протягом 90-х років саме завдяки «Scooter». Що ж, автор не почув цього хіта на концерті «Scooter» у 2004 році, а ветеран панку Біллі Айдол в наші краї не прагне приїздити, тож порадувала і така «жива» версія легендарної пісні.
Антураж гурту теж був підібраний вдало: «кібер-одяг» вокаліста та «роковий» імідж гітариста. Єдиним недоліком став знову-таки звук – вокал визвучили, як на мою думку, не належним чином.

Сподобалося ставлення «Cyberside» до публіки – після виступу вокаліст «пішов у народ», потиснув руки усім, хто стояв біля огорожі під сценою, залюбки роздав автографи, подався до бару… Very nice, «Cyberside»!

Далі розпочався сет DJ Sect (Москва), потім паузу заповнювали незрозумілою музикою, що не мала стосунку до електронної сцени, і врешті-решт на сцену вийшли найочікуваніші гості заходу – «Combichrist».

Відразу ж публіка впала у повне шаленство, яке не стихало до кінця виступу. Щось подібне спостерігалося майже рік тому на «Hocico», тільки з різницею у кількості публіки – на танцмайданчику «TBM-фесту» шаленіло близько 450 чоловік на противагу близько 250 на «Hocico». Присутні співали разом з вокалістом від початку до кінця нескладні малопристойні тексти. Якість звуку у різних місцях залу був різною (особливості апаратури «Бінго»). Під сценою нормально було чутно лише ударні, далі звук ставав об’ємним.

Шаленство почалося з «All Pain Is Gone» – композиції з нового альбому «Today We Are All Demons». Далі зі сцени звучали як відомі хіти, так і малопізнавані треки: «Shut up and swallow», «Today I Woke To The Rain Of Blood», «This shit will fuck you up», «What the fuck is wrong with you» та ін. Обіцяні пісні сайд-проекту Енді Ла Плагуа «Icon of Coil» так і не прозвучали.

З рук ударника на ім’я Джо постійно вилітали в повітря палички, підбирати які доводилося не якомусь привозному техніку, а МС Dog (якому можна через це тільки поспівчувати…). Дві палички після виступу дісталися спраглим сувенірів фанатам.

Другий ударник буквально заліз на свою установку і щосили гамселив по апарату, потім поливав барабани водою, від чого бризки ефектно злітали в повітря. Клавішник від початку до кінця махав дредами, вокаліст бігав сценою та майданчиком перед публікою, але «в руки» фанатам не дуже активно давався. Мабуть, «зірки» дуже боялися повторення історії з Ерком, вокалістом «Hocico», якому московські фанатки розірвали в шмаття штани на минулорічному концерті. Тож «помацати» живу легенду нікому не вдалося.

Виступ тривав близько години, «на біс» було зіграно дві пісні. Взагалі техно «вживу» – цікаве видовище, але рівень подачі, на суб’єктивну думку автора, міг бути набагато кращим. Склалося враження, що група тримається більше на пафосному іміджі, аніж на музиці. На виступі «Hocico» було помітно, що група принаймні має повагу до публіки та вірить у те, про що співає (згадати хоча б пісні мексиканців, присвячені тяжкій долі Третього світу чи забрудненню довкілля). Окрім того, існує різниця між емоціями у виступах груп – якщо на концерті «Hocico» панувала суцільна, хоча й агресивна, радість, то на «Combichrist» домінувала злість. Особливо вона посилилася, коли в публіку почали летіти зі сцени пляшки з водою (і потрапляти досить болісно у відвідувачів, у тому числі дівчат). Цікавим додатком до образу «злих норвежців» стала подарована Енді однією з готес квіточка, яку той одним ударом зіштовхнув зі сцени…

Проблеми з організацією та «настроєм» шоу почалися з третьої пісні. Перед початком оголосили, що фотографувати гурт можна, але без спалаху. Поступово через неясність наказу з-під сцени «попросили» усіх акредитованих журналістів. Потім охорона отримала новий наказ – «фотографувати заборонено». Хто продовжує «піратити» «святе зображення» норвежців – геть із зали та клубу. Мабуть, «Combichrist» вирішили, що вже доросли по «зірковості» до рівня «Scorpions», Брітні Спірс та Христі Агілери…
Автор встиг вчасно сховати фотоапарат, іншим присутнім пощастило менше. В людей відбирали фотоапарати, декількох охоронці витягнули з натовпу, застосовуючи фізичну силу. Ясна справа, ніхто відповідальності за такі вчинки не несе та моральні збитки компенсувати не збирається.

Гурт відіграв приблизно годину та заспівав дві пісні на біс. Потім ударник розламав ударну установку, було залито водою три мікрофони, і «зірки», задоволені життям, полишили сцену.

Далі відбувався повний хаос. У зв’язку з пошкодженням обладнання грати на «головній» сцені було більше неможливо. Поки тривали суперечки зі звукорежисером «Combichrist» про те, хто платитиме за хуліганство ударника (врешті всі збитки «навісили» на організаторів), почав діяти другий танцпол. Його влаштували в клубному коридорі, поставивши там колонки та діджейське приладдя.

Поки в коридорі торгували футболками по доволі «зірковим» цінам, а з основної сцени розбирали та вивозили обладнання, DJ’s щосили виправляли становище. До 5 ранку відіграли сети the_maaaigs, Zen, Hardy Smile і Alex Tune. Хай вибачають мені діджеї, яких я не згадав, оскільки покинув захід раніше, ніж прозвучали їхні сети. «Вживу» зіграли групи «Mind::Shredder» (Україна) та «Prophetic Dream» (Білорусь). Не виступила (як передбачалося, в останнє) gothic-industrial група «Audi Sile». Вдруге після минулорічної спроби провалився концерт московської команди «Virgin Fix» (котрі мали виступити на одній сцені ще з «Hocico»).

З усього того, що звучало на «маленькій» сцені, запам’ятався мікс на пісню «Depeche Mode» «Enjoy the silence», який the_maaaigs ставив разів зо три (на превелику радість публіки) і смішний уривочок посеред техно-сету: «Верховна рада України. Ставиться на голосування Закон України про обмеження продажу алкогольних напоїв. Хто за?..»

Враження щодо зовнішнього вигляду публіки: спостерігалося значно більше різноманіття у іміджі присутніх порівняно з минулорічним приїздом «мексиканських хлопців». Окрім представників кібер-готичного стилю, виділялися представники індастріал-субкультури, а також безліч просто колоритно одягнених персонажів. Смішним нюансом, що ілюструє рівень «дрес-коду» в клубі «Бінго», стала поява в залі після виступу «Combichrist» «пацанчега» в кЭпці, туфлях та шкіряній дубльонці.

До негативних вражень від заходу (окрім перерахованих проблем із виступом «Combichrist») слід віднести не вельми якісний звук та зовсім непрофесійне освітлення на «основній» сцені – прожектори світили просто в очі присутнім, замість того, щоб освітлювати сцену. Годі у таких умовах говорити про якісні фото гуртів. Відсутні були стробоскопи.

До позитивів я відношу те, що довкола була життєрадісна та доброзичлива публіка, а на обох танцмайданчиках відчувалося, висловлюючись пафосно, «духовне єднання» з оточуючими.

Фест залишив дуже неоднозначні враження. Важко сказати, чи приїдуть найближчим часом після демаршу «Combichrist» ще якісь групи світового рівня в жанрі «індастріал» та «EBM». Однак варто визнати старання організаторів в екстремальній ситуації, на яку перетворився фест.

Автор висловлює подяку організаторам за надану акредитацію.

Олег Андрос