THE FAIR SEX: демони повсюди і ви можете попасти під їх, вплив.

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ПУБЛІКУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ

The Fair Sex – легендарний Німецький індастріал гурт, який недавно відсвяткував свою вже двадцяту річницю. За цей час вони видали 23 релізи, дали безліч концертів і назавжди вписали себе в історію індастріал музики. Минулого року музиканти виступили на найбільшому ґотичному фестивалі - Wave Gotik Treffen. Наразі гурт узяв невеличку перерву у творчості, а його учасники зосередились на своїх особистих проектах. Я вирішив скористатись цією паузою і порозмовляти про The Fair Sex із їхнім харизматичним лідером Майком.

Розкажіть про історію створення THE FAIR SEX.
Це було в 1984, коли гурт-засновник The Fair Sex зайшов у глухий кут в музиці. Ми створили новий проект, щось типу чистого року, але згодом захопились нью-вейвом. Тому викинули зі складу команди двох учасників, яким прийшлось не до смаку такий вибір, і знайшли їм заміну – Банга та Раскала. В цей час вималювався перший склад гурту: Блондер (клавіші/гітара), Банг (ударні), Льо (гітара), Майк (вокаліст). Ми всі вважали, що це найкращий склад, який може бути.

Чому обрали таке ім'я гурту THE FAIR SEX?
В листопаді 1984 року ми змінили першу назву “Uptight Neon” на “The Fair Sex”. Жодних конкретних причин для того не було, просто комусь прийшла на думку така назва й одразу всім сподобалась. Може ми оцінили її дратівливість, оскільки перше значення словосполучення “The Fair Sex” – жіноча стать, жінка. Але, звичайно, можете розшифровувати, як вам завгодно. На нашу думку, назва дуже цікава та заплутана.

Хто вплинув на THE FAIR SEX? Які виконавці, ідеї, теми?
Ми слухали різні гурти, особливо електро-ґотик-андерграунд. Подобались Aimless Device, Alien Sex Fiend, Front 242, The Sound, Neon Judgement, Fad Gadget і таке інше. Ми намагались поєднати всі улюблені елементи у власну суміш. Двигуном нашої творчості завжди був гнів, незадоволення. Бунтарство, як вважали більшість людей. Але так ми почували себе в ті часи.

Розкажіть про свої альбоми. Що ви про них думаєте? Чи є улюблений серед них?
Ми були задоволені першим альбомом “The House Of Unkinds“: він здавався таким пухнастим, м'яким та невинним, тому наступний “Demented Forms“ (1988/89) став грубішим та агресивнішим. “Bite Release Bite“ (1990/91) – спокійніший, але з внутрішньою схованою силою. Ця робота на довгі роки була улюбленою, хоча останнім часом мені більш подобається “Labyrinth“ (1995)

Що для вас важливіше: маленькі деталі чи робота в цілому?
Я завжди цінував ті пісні, в яких ховаються багато деталей. Хоча проста пісня також має свою цінність. Головне для мене – це альбом в цілому: каталог пропозицій, які разом створюють одне ціле, що виражає щось справжнє.

На вашу думку, що являється козирною картою для THE FAIR SEX?
Може те, що ми повільні, спокійні у своєму розвитку. Ми накопичуємо ідеї, відбираємо найкращі, і тоді з чорною пристрастю раптово вибухаємо.

Що найтемніше у вашому житті?
Мене часто захоплює глибока депресія, яка може зробити мене абсолютно безпорадним. Як затяжне падіння в темне провалля. Час невпинно летить і всі ми намагаємось досягти якихось цілей, але більшості це так і не вдається. Цей світ огидний і викликає в мене відразу і всі ми з цим живемо. Я часто пишу лірику саме про це...

Чи мають наркотики відношення до темної сторони нашого життя? Що ти про це думаєш?
Справді, інколи я думаю, що я підсів на деякі речі. Мої потреби – це не наркотики в вузькому сенсі: демони повсюди і ви можете попасти під їх, вплив... Боюсь, що мені до вподоби дотримуватись цього висловлювання в такій неясній формі...

Як ви ставитесь до синт-поп?
Синт-поп – один із жанрів, що безсумнівно вплинув на нашу творчість. З початку 80-х ми були у захваті від таких гуртів, як Depeche Mode (вони, звичайно, одні з провідних музикантів з цієї області). Думаю, що The Fair Sex завжди поєднували елементи синт-попу та інших жанрів, приміром: індастріал рок, ґотика.

Опишіть, що твориться на ваших концертах?
Ми інколи втрачаємо контроль над собою, пристрасть повністю нас опановує і ми вибухаємо (сподіваюсь, в позитивному сенсі). А інколи ми навіть не пам'ятаємо, що конкретно було на сцені. Ми просто відпускаємо себе у так-би мовити плавання, дозволяючи собі святкувати момент.

На що схоже майбутнє THE FAIR SEX?
У команди був маленький відпочинок, оскільки кожен з учасників займався своїм власним проектом. Я створив альбом балад “Zenith Is Decline“: тільки сумний похмурий настрій, піаніно, акустичні гітари і т.д. Раск займається Rotersand, наш басист Лідія грає в легендарній EBM команді Invincible Spirit. Ми всі дещо невпевнені щодо наступного кроку TFS.

Декілька слів нашим читачам...
Боріться з апатією, що панує довкола!