VELVET ACID CHRIST: Історія електронного божевілля

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

В цій статті ми розкажемо про гурт, який за свою довгу історію подолав шлях від нікому невідомої команди до однієї з найяскравіших зірок електро-індустріальної сцени. Героєм нашої розповіді стане Електронний Месія із моторошних глибин звукового Пекла – Брайан “Desease Factory” Еріксон, авторитетний лідер Velvet Acid Christ.
Отже як все почалося? Щасливий випадок звів на концерті Front Line Assembly фаната канадського гурту Брайана Еріксона і легендарного Білла Ліба! Брайан передав останньому демо з власними індустріальними творами, попросив послухати запис у вільний час, і, якщо з’явиться можливість, показати їх зацікавленим людям у Європі. Треба сказати, що Біллові Лібу дуже не сподобалися пісні новенького, але в той же час він оформляв контракт із німецьким лейблом Off Beat і залишив матеріал Брайана керівникам компанії – Торстену Строту i Стефану Хервіну. Їм дуже сподобався запис і найближчим часом перед американцем вже лежав контракт. Бути на одному лейблі разом з FLA, HAUJOBB i INDIVIDUAL TOTEM Брайан вважав великою честю і одразу підписав всі папери.
В 1996 році на лейблі Pendragon в Америці і на Off Beat в Німеччині вийшов дебютний альбом VAC Church Of Acid. Альбом звучить абсолютно унікально, прогресивно й екстремально! Ядерні електронні біти, завиваючі церковні органи, від яких мурашки по шкірі бігають, криваві кіносемпли із вуст жорстоких маніяків – м’ясників, хоробрих космічних рейнджерів і божевільних проповідників, сумні вокали, мелодійні гармонії а-ля THE CURE, але в шикарному кібер-варіанті – таким всі почули CD Church Of Acid.
Зазначимо, що особливу цінність представляє німецька версія альбому, оскільки на ній ви знайдете два ексклюзивні треки – один з найвибуховіших клубних електро-індустріальних наркотиків того часу “Futile” і ще один протитанковий снаряд “Disflux”. Трек “Futile” і досі вважається візитною карткою гурту і моментально, поголовно витягує на танцювальну площадку публіку з-за столиків барів чорних клубів по обидві сторони океану. Але альбом включає і інші хіти – “We Have To See, We Have To Know”, “Vaginismus”, “Let’s Kill All These Mutherfuckers” і т.д. Відгуки на диск були позитивні. Гурт зрівнювали з FLA і SKINNY PUPPY (хоча це і нісенітниця), відмічали оригінальність і свіжість звучання (це вже правильно) і прогнозували велике майбутнє на електронно–індустріальній сцені. І VAC виправдали всі сподівання з лихвою.
В 1998 році вийшов їх другий альбом Calling Ov The Dead і це було справжнє, звіроподібне, безкомпромісне Зло, яке прорвалось у цей світ у вигляді музики. Ураганний, жорсткий, комплексний, танцювальний, розпалений ненавистю альбом гострими кігтями впився в ніжне тіло слухача і вивертав його назовні знову і знову. При цьому синтезатори лоскотали оголені нерви, а психопатологічні, хворі мелодії бились в істериці в замкнутому просторі мозку. Альбом вийшов дуже танцювальним і цілісним. Стилістично він теж дуже різноманітний (електро, ґотика, індастріал, гоа-транс) – суміш просто вибухова і в електронних колах пішла на ура. Нові хіти одразу закрутились в клубах – “The Hand”, “Exquisite Stench”, “Bsat2”, “Timeless Visions”, “Pray For Life”, “Decay”. Альбом також приємно перевантажений голосовими семплами з апокаліптичних та хоррор-фільмів. Уявіть собі пружинисті біти, синтетичний драйв, цілу купу електронно-механічних ефектів і при цьому чиїсь прокляття, стогони від тортур, божевільний сміх. Пекельний цирк якийсь! Атмосфера останнього чорного шабашу перед Апокаліпсисом. Якщо ви виглядаєте як звичайна людина, а душа ваша – темрява, я якій реалізуються моторошні, дикі і цинічні, збочені і хворі фантазії, то музика Брайана Еріксона допоможе вам направити ваші емоції в правильному напрямку.
В кінці 1998 року на хвилі безумовної капітуляції електрофілів перед Calling Ov The Dead Брайан Еріксон заявив, що уже почав роботу над третім альбомом і що він стане потужною бомбою для сцени. Всі затамували подих і почали чекати. Та ось на початку червня новий альбом Fun With Knives потрапив у німецькі магазини. Ейфорія, захоплення і найвищі оцінки музикальних критиків Німеччини полились нескінченною рікою. Александер Макіол з Orkus Magazine поставив альбому максимальну оцінку в 10 балів. Фактично Fun With Knives виявився клубно-орієнтованим набором ультра танцювальних психоделік-електро-індастріал-транс хітів з присутністю ґотичних настроїв, злих вокалів і модної солодкуватої на смак синтетики. Всі потенціальні клубні хіти – “Decyper”, “The Dark Inside Me”, “Icon”, “Fun With Knives” – в чомусь схожі один на одного: одна велика танцювальна LSD-подорож. Виключенням є тільки красива похмура балада “Slut” з сумним вокалом „помираючого лебедя” Анни з гурту LUXT і, а це вже приємний сюрприз, виявлена в якості бонус-треку під номером 66 нова версія бойовика “Futile”.
Потім було лімітоване видання ранніх невиданих треків. В 1999 VAC разом з Funker Vogt записують битву реміксів.
Twisted Thought Generator, виданий в 2000 році продовжує сагу VAC. Альбом заворожив всіх своєю багатошаровістю, темпераментними бітами і неймовірними семплами.
Після трьохрічного перепочинку VAC повернувся із своєю новою роботою Pretty Toy і довів всім що ще є порох у порохівницях. Агресивна електроніка, ядерні біти і похмурі семпли. Сингл можна охарактеризувати як воскресіння старої потужності і похмурості в комбінації з сучасними звуковими досягненнями.
Далі VAC випускає свій п’ятий альбом, Hex Angel (Utopia-Dystopia). Новий альбом іще раз довів те, що VAC є одним з найкращих і найвідоміших електро-індастріал гуртів Америки. Фірмові біти, моторошна атмосфера, вокал, який наводить жах! Альбом нагадує попередні роботи VAC і є еталонною сумішшю trance, EBM, industrial, noise.
Також VAC випустили в світ три збірники Between the Eyes Volume 1,2,3 до яких ввійшли деякі ранні пісні, а також різні ремікси. Компіляції стали прекрасним подарунком не тільки для фанів VAC але і для тих хто хотів би познайомитись з однією з найпопулярніших електро-індастріал команд світу.