END OF GREEN: ми на останній позначці шкали вимірювання надії

Музична еволюція привела цей гурт, який існує вже більше 10 років, до створення свого власного бачення стилю gothic metal. Які інгредієнти їхнього стилю? Будь ласка – трошки doom від зрілих Paradise Lost і Katatonia, трошки альтернативи, ще трошки старого gothic rock та депресивна лірика. Всі, кому до смаку такий коктейль, просто зобов’язані ознайомитись зі змістом їхнього останнього альбому – Dead End Dreaming! Ця робота іще раз підтвердила, що End Of Green – один із найкращих gothic metal гуртів не тільки в Німеччині, але і в Європі. Отже розпитаємо гітариста End Of Green Michael Setzer про їх останній альбом і про гурт в цілому!

ТЕКСТ: Роман RAVEN
ДЖЕРЕЛО: SACRATUM #2, 2006-06-11

Розкажіть як народився End of Green.
Не знаю. Мабуть, діти не можуть згадати своє народження. Я знайшов щось у книзі з історії: заснована у 92 році в південно-німецькій глушині. З тих пір дитинка вже значно підросла і досі вдягається в чорне.

Звідки така назва? Чия була ідея так назвати групу?
Групу так обізвав бас-гітарист, який покинув її ще до випуску першого альбому. Зелений символізує надію, а ми на останній позначці шкали вимірювання надії. От і все.

Які основні теми ваших пісень?
Ми маємо справу з життям. Чи ми намагаємось мати з нею справу. Все, про що співає Мішель, засноване на повсякденному житті – і можливо про нас. Наші пісні про часи, коли стає сумно, самотньо, відразливо, зле.

Що вас надихає?
Життя, емоції, думки. Ваше життя, наше життя...

Який потаємний сенс у назві “Dead and Dreaming”?
О, тут нема нічого потаємного взагалі. Це проста думка: чи мріє про щось людина після смерті? Якщо так, то про що? Інший сенс – це наші мрії. Інколи ти намагаєшся втекти від свого життя за допомогою мрій чи чогось іншого. Саме мрії, що йдуть повсюди слідом, допомагають жити. В усякому разі, в обох шляхів один кінець.

Якою була перша реакція на дебютний альбом?
Мене переповнювали почуття, ми навіть потрапила до німецьких хіт-парадів. Ми над цим питанням не замислювались. Думаю, платівку добре зустріли, і ми всі погоджуємось, що вона дійсно хороша.

Хто придумав назву “Dead and Dreaming”? Хто розробив обкладинку?
Обкладинку зробив наш гітарист Кірк Керкер. Також він працював і над попереднім альбомом. Він дійсно обдарований. Звідки так назва? Не знаю...Хтось підкинув під час розмови і всі подумали “Те, що треба”.

Розкажіть про пісню “No Coming Home”. Вона мені дуже подобається, тому й хочеться дізнатися більше про історію її створення.
Загублений в остогидлому місті. Ти не повернешся додому – хоча можливо і треба. Але стільки думок в голові. І стільки дивних спонукань.

Як щодо кавер-версій? Чи очікувати нам нові кавери? (Black#1 – супер)
Не знаю. Зараз нічого такого не плануємо. Можливо зробимо, якщо всі погодяться, що пісня гарна. Зараз більше хочеться створювати власні пісні.

Чи слухаєте CD інших gothic-metal груп? Кого можете порекомендувати нашим читачам?
Щодо gothic-metal ми в цьому не експерти. Звичайно, ми знаємо багато гуртів цього стилю, але я б не сказав, що в мене є улюблені. Можу порекомендувати Jack Frost з Австрії. Вони неймовірні та дійсно жахливі! Також мені подобається старий Gothrock типу Fields Of The Nephilim, The Cure, Sisters Of Mercy, The Cult чи Bauhaus. Є ще одна група із вражаючою назвою: Я Люблю Тебе, Але Обрав Темряву.

Як ви відноситесь до більш екстремальних проявів музики: death, black-metal?
Стара школа. Я й досі шаленію від таких груп, як Autopsy, Entombed, Bolt
Thrower і раннього Death. Але я не слідкую за цією сценою зараз. Black Metal – це не моє, хоча подобається ранній Darkthrone і Venom.

Що винахідливіше по своїй природі Добро чи Зло? Хто провідник Добра чи Зла на Землі на цей час?
Непокірний. Я сподіваюсь, що добро все ж переможе. Мене зачаровують злі речі, але наприкінці дня я все ж сподіваюсь, що добро переважить. Але я думаю, що окрім серця не має бути інших провідників. Та й провідників можна шукати вічність, та так і не знайти.

Як тобі сьогоденна реальність? Чи задовольняє вона тебе?
Точно ні. Але це проблема реальності. Не так легко знайти спільну мову з тим, хто тебе силує. Та йдеться не про заклики: „З’їж або здохни. Ти або тебе“. Є багато речей, які мене просто бісять. Може треба щось міняти. Ви зі мною? Залучайте своїх друзів! Нумо діяти!

Розкажіть про ваші концерти.
О, в нас було стільки дивних шоу. Найдивніше, мабуть, було, коли ми виступали в нашому рідному місті перед неочікуваним натовпом 1200 чоловік і звук пропав.

Які творчі плани та головні сподівання ви плекаєте у найближчому майбутньому?
Ми ні на що не сподіваємося. Це наш найбільший плюс. Не плекайте зайвих надій і не будете розчарованими. Щодо творчості: ми пишемо пісні, коли вони нам усім сподобаються, випустимо альбом. Ми працюємо як навіжені. Думаю, що наступний альбом буде по-справжньому злісним.

Що таке ґотика?
Якби ж я знав. Дійсно, навіть й гадки не маю. Нас назвали ґотами ще до того, як ми зрозуміли, що ми на них схожі. Для мене це щось схоже на Johnny Cash. Це меланхолія, почуття, і факт, що ми дійсно полюбляємо читати темні сторінки нашого розуму. За останні роки в мене склалося враження, що Ґот – це мода. Я маю на увазі Depeche Mode, Sisters Of Mercy, 69 Eyes, Emily
The Strange ... Всі вони ґоти, але кардинально різні... Особливо Emily.

Декілька слів українським фанам...
Дякую, що цікавитесь нашою творчістю. Сподіваємось колись приїхати в Україну. Удачі на футбольному чемпіонаті. Дякую за підтримку.

ІНФОРМАЦІЯ
Країна: Німеччина Стиль: gothic metal
Склад:
Mike Huburn - Guitar and Vocals
Michael Setzer - Guitar
Matthias Siffermann - Drums
Oliver Merkle - Guitar
Rainer Hampel - Bass